Всi статтi роздiлу

Мова спілкування у змішаному шлюбі

Змішані шлюби - не рідкість. Зазвичай, стосунки, вірніше спілкування з дитиною, будуються за принципом: кожен говорить на своїй мові. Але чи вірний це підхід?

Іноді доходить і до конфліктів: хто з батьків повинен поступитися, а хто навчати рідної мови. Але безболісніше, правильніше і навіть корисніше для дитини буде спілкування на двох мовах. Зрозуміло, при правильному підході. Педагоги вважають, що дитина може однаково добре освоїти обидві мови, і для батьків це ні в якому разі не повинно стати каменем спотикання.

Хто переможе? Яка мова стане для малюка ріднішлю, покаже час. Адже, коли дитина підросте, вона не зможе ходити в дві школи одночасно. Доведеться вибрати, яка мова залишиться для побутового спілкування, а яка - для навчання. Але поки дитина не опинилася в якомусь одному середовищі, вона з успіхом може освоювати обидві мови на однаковому рівні.

Природне питання, яке може виникнути у батьків, чи не виявиться так, що дитина збунтується і почне говорити з мамою і татом на одній мові або змiшувати слова. Але, виявляється, в дитячій свідомості кожен з батьків асоціюється зі своєю мовою, і змішування не відбувається. Вірніше, не повинно відбуватися. Батьки повинні взяти за правило говорити з дитиною на своїй мові. Якщо мама постійно спілкується одною, не варто за настроєм раптом міняти мову спілкування.

Цікавий нюанс: якщо в сім'ї росте не одна дитина, а двоє чи троє, молодші завжди будуть гірше знати мови, ніж старша. Адже з первістком батьки говорили на обох мовах в рівній пропорції, а тут виявиться перевага. Наприклад, мама та старша дитина будуть говорити одною, а тато - iншою. Стало бути, другу мову дитина чутиме рідше, а, відповідно, і знатиме гірше.

Безумовно, кожна дитина - індивідуальність, тому не можна зі стовідсотковою впевненістю сказати, що у малюка не виникне плутанини або він в один прекрасний момент не упреться, мовляв, не буду говорити якоюсь мовою і все тут. У цьому випадку рецепт можна дати такий. Просто поясніть дитині, що, знаючи дві мови і вільно спілкуючись на них, вона на одну мову багатша, ніж iншi. Проявіть терпіння! Дитячий вік - найідеальніший період для того, щоб засвоїти кілька мов.

А якщо проблеми в спілкуванні виникають через плутанину, теж доведеться трохи попрацювати. Тут допомога буде потрібна від обох батьків. Як тільки стала намічатися проблема, почніть якомога більше спілкуватися з дитиною. Цілеспрямовано вчіть її новим словам. Нехай вона розширює свій словниковий запас з ускладненням мови. Вчити новим словами потрібно так: повторюйте одні й ті ж конструкції по кілька разів з різними інтонаціями, в різних контекстах і поєднаннях. Найкращий спосіб - просто описувати те, що відбувається навколо. Голосом прагніть підкреслити якісь деталі, які можуть бути цікаві дитині. Спільний двомовний похід в парк, в зоопарк, в кіно може перетворитися на цікавий і корисний урок.

Робота над помилками. Оскільки мама і тато - непрофесійні педагоги і спілкуються, навчають дитину так, як підказує інтуїція, нікуди не дітися від помилок в мові. Як їх виправляти? Поки дитина маленька, просто треба повторювати за нею фразу, тільки вимовляючи її правильно. Малюк, як губка, вбиратиме нові знання. Коли син чи донька стануть старшi, можна намагатися пояснити, як побудовані слова, що відбувається, коли змінити або з'єднати приставки, корені, суфікси. А кращим вчителем завжди була і залишається книга.

До речі, вчитися читати і писати на обох мовах одночасно досить складно. Тому батькам все-таки доведеться зробити вибір, яка ж мова буде освоюватися першою. Чи забуде дитина одну, якщо почне читати і писати iншою? Ні. Якщо говорити другою мовою 20-30 хвилин в день, рівень знання буде зберігатися і множитися. Тільки спілкування не повинно обмежуватися стандартними питаннями: «Як пройшов день?» або «Що їли на обід?». Розмова з дитиною має бути змістовною, краще всього пограти разом у якусь гру.

Проблема. Батьки роблять все, щоб дитина користувалася обома мовами, а вона говорить тільки одною, хоча другу прекрасно розуміє. Чому? Причин може бути декілька:
* батьки жартують над її помилками в другiй мовi;
* заохочують розмови дитини одною з мов;
* приділяють недостатньо уваги дитині;
* не почали з двох-трьох років звертати увагу дитини на те, що і вони, і сама дитина говорять на двох мовах, кожна з яких необхідна у різних ситуаціях;
* занадто складно говорять спочатку або не займаються поступовим ускладненням своєї промови;
* дитині нецікаво спiлкуватися з батьками.

Iншi статтi раздiлу:
Страшні сни
Визначальний фактор геніальності
Чи готова дитина в цирк
Сон за Споком
Чому діти сваряться