Всi статтi роздiлу

Визначальний фактор геніальності

Згідно Доману, визначальним фактором геніальності є добре натренований мозок. Формування ж людського мозку відбувається в перші роки життя дитини. У п'ятирічного малюка цей процес завершений на 80%, а до восьми років мозок сформований практично повністю. Звідси висновок: вчити дітей письму, рахунку та іншим досягненням людської культури слід відразу ж після народження.

Чудо-метод. Спосіб навчання немовлят всім добре відомий. Цим способом батьки споконвіку вчать своїх малюків рідної мови. Вони просто вимовляють у присутності дитини слова, і та через якийсь час починає говорити. При цьому ніякого тиску на учня не виявляється, ніяких контрольних робіт та іспитів не проводиться. «Якщо ж пред'являти маленькій дитині слова не тільки в усній формі, але і в письмовій, то незабаром вона не просто навчиться розмовляти, але й буде вміти читати!» - заявляє Глен Доман. Він пропонує батькам заготовити велику кількість карток, на яких великими літерами написані різні слова. Ці картки потрібно пред'являти дитині короткими серіями по багато разів на день, чітко вимовляючи те, що на них написано. Після того, як малюк ознайомиться з кожною з карток по 10-20 разів, слід переходити до демонстрації словосполучень і коротких пропозицій, складених з тих же самих карток.

Випробування Доманом. Доман попереджає, що в кімнаті для занять не повинно бути ніяких відволікаючих предметів. Але в наших квартирах таких порожнiх кімнат просто нема. Невже все підприємство приречене на провал тільки через одну маленьку технічну неузгодженість? Незрозумілі питання поступово накопичуються.

Як виправити карму. Дивно, як змінюється враження від друкованого слова в залежності від попереднього настрою! При повторному ознайомленні з працями Домана склалося враження, що вони написані за класичними канонами шахрайських книг, які існують, щоб дурити читача. І, звичайно ж, батьки, які прагнуть виростити генія, без зусиль знайдуть інструкції, призначені спеціально для них. Ось деякі висновки.

1. Кожна книга Домана складена з текстів всього лише двох різновидів. По-перше, це власне пропоновані рецепти, а по-друге, - потужна агітація за них, спрямована виключно на емоції читача, як це прийнято у професійній рекламі. Немає ніякої освітньої частини, ніяких роз'яснень щодо дитячої психології сприйняття.

2. Той, хто схильний до містифікацій, зазвичай, залишається вірним собі навіть у дрібницях. Говорячи про самi звичайнi речi, Доман не може втриматися від безглуздих перебільшень. Він не просто багато працює, а працює двадцять чотири години на добу. Він не просто захоплюється «Декларацією незалежності США», а не може перечитувати її без сліз.

3. Доман любить робити сенсаційні заяви, не піклуючись про те, що читачеві, ймовірно, захочеться дізнатися, на чому вони базуються. З усіх доказів, які він наводить, найвагоміше звучить так: «Ми в цьому переконалися за сорок років наших досліджень (працюючи по двадцять чотири години на добу)». Так, Доман стверджує, що всяка півторарічна дитина, кинувши один побіжний погляд на групу будь-яких предметів, може безпомилково визначити їх кількість, навіть якщо вона дуже велика. Батькам залишається тільки повідомити дитинi назву цієї кількості, скажімо 98, і тоді дитина буде впевнено відрізняти це від іншої кількості, наприклад, 99. На цій «особливості» дитячого сприйняття побудована вся Доманівська методика навчання математицi.

4. Доман не вказує кордонів можливостей своїх методик. Він підносить їх так, ніби йому не відомо жодного випадку, коли б вони не спрацювали або хоча б викликали будь-які труднощі.

5. Доман висуває десять основних принципів навчання, три з яких представляють собою, по суті, різні формулювання одного й того ж правила: займатися з дитиною можна тільки тоді, коли і вона, і учень перебувають в радісному настрої.

6. Під приводом збереження гарного настрою в учня Доман самим категоричним чином не радить батькам влаштовувати дитині будь-які перевірки. Таким чином, батьки залишаються без зворотного зв'язку. Зрозуміло, заборона на перевірку знань дитини - це не що інше, як заборона на перевірки самої методики.

7. Вірно вгадана картка в тесті «виявлення здібностей» - це максимальна нагорода за труди, на яку можуть претендувати батьки, за Доманівською методикою. Разом з тим, в рекламній частини своїх книг Доман обіцяє батькам, що перед їхньою дитиною «розчиняться двері до скарбниці історії людської письменності, де зберігаються накопичені століттями знання». Він наводить, як приклад, дворічну дівчинку, яка «побіжно і з виразом читає незнайому їй газету».

8. Доман майстерно користується прийомом підміни понять. Якщо малюкові показали картку з будь-яким словом, то, за термінологією Домана, дитина це слово вже вивчила (дiти, мовляв, моментально все вбирають). Діти, яким продемонстрували пару десятків карток, вже вміють читати («звичайно, вони б не змогли прочитати Шекспіра, але...»).

Залишилося відповісти на одне запитання: які ж реальні досягнення дітей, що навчаються за методиками Домана у заснованому ним інституті? У його книгах про це говориться якось мимохіть, а про статистичні дані мови і зовсім не заходить. Інформацію з цього приводу можна почерпнути у Сесіль Лупан, французької спеціалістки з раннього розвитку, яка колись побувала на тижневих курсах в Доманівському інституті. Вона детально описує і самі курси, і свої безуспішні спроби застосувати набуті там знання на практиці. Глен Доман ввів в оману багатьох батькiв. Багато авторів посилаються на нього, як на провідного світового фахівця з питань раннього розвитку. Мільйони батьків і матерів вперто демонструють дітям картки зі словами, виготовлені за його рецептами і дехто заявляє, що, таким чином, навчив свою дворічну дитину читати.