Чим зайняти дітей у дорозi
Літо з дітьми. У думках миготять рiзнi образи, плани, думки, спогади. Частина з них не райдужна: як вони супилися в поїзді, нудьгували на дачі, бродили неприкаяними одинаками по безлюдному майданчику в місті, мучилися від неробства в машині. Як ви вмовляли, купували непотрібні вже через хвилину комікси та шкідливі солодощі, сварилися і стомилися від усього цього. Тим часом, цих, здавалося б, неминучих неприємностей легко уникнути: просто згадайте, що саме природне для дітей і найпотрібніше для вас, стомлених серйозністю дорослого життя - гра. Навчіться відпустковим іграм і не помітите довгої дороги, не втомитеся від тритижневого перебування на пляжі і не будете витрачати останні гроші на чергову гоночну машинку. Чим же зайняти дiтей у дорозi?
Малим дiтям категорично не потрібно дорогого обладнання чи великого простору: достатньо бажання доставити радість і, паралельно, ненароком зайнятися його розвитком (чого ми в трудові будні частенько не встигаємо). І, найголовніше, постарайтеся не піддатися спокусі сунути в дитячі руки мобільний телефон з
грою. У вас відпустка, і коли ще вдасться налагодити контакт, насолодитися товариством одне одного та просто побути разом і повеселитися, а не виховувати.
У дорозі. Візьміть з собою кілька неважких книжок, папір з ручкою, нову іграшку або гру. Можна взяти плеєр з казкою. Як правило, в дорозі ніде розвернутися, тому все, що знадобиться - голова, руки і ручка з папером. Найменші потребують постійного руху, тому для них актуальні ігри з їх тілом. Можна крутити ручками-ніжками, зображуючи машинки і паровозики і видавати відповідні звуки - ось і логопедичне тренування. Можна покласти малюка до себе на коліна або сидіння і зробити масаж, називаючи при цьому масажуючi частини тіла і придумуючи до них смішні рими або читаючи паралельно вірші.
Малюки 2-5-ти років - активні спостерігачі та азартні гравці. З ними можна почати спостереження: рахувати, скільки автобусів або зелених машин проїде поруч або змагатися хто швидше помітить джип чи березу. Можна грати в пальчикові ігри (масаж ручок - це розвиток дрібної моторики та інтелекту): від простої сороки до інсценування віршиків. Ви будете по одному слову промовляти простий вірш, а малюк - показувати його, як зможе. А потім - поміняти місцями.
Подивіться на свої руки i пальцi. Ви думаєте, це прості трудові руки? Ні, це 10 акторів, 10 істот, кожен зі своїм характером та історією. Ну, нехай не 10, але от правий вказівний точно зветься Бім, а аналогічний на ручці дитини - Бом. Чи не пуститися їм в подорож по околицях - горах ваших колін, горбах животика малюка, озеру долоньок? Нехай Бом потрапляє в історії, а Бім його виручає, попутно малюк засвоїть і те, що ви хочете в нього вкласти: почуття товариства або необхідність бути обачним, наприклад.
До речі, казка - найкращий виховний засіб. Якщо ви сидите за кермом, можна просто складати казки, наприклад, від імені машини, яку ви ведете або навіть дороги. Така творчість буде цікава і більш старшим товаришам.
Можна зайнятися ручним спортом: нехай дитина двома долоньками ловить вашу або долонею затискає ваш палець. Можна грати в повторялки: ви робите якусь скульптуру з пальців або, якщо дозволяє місце і бажання, всім тілом, а малюк намагається зрозуміти, що це і повторює. А ще придумувати рими, читати вивіски за вікном поїзда або машини, малювати букви або шукати все червоне чи все синє.
Для дітей 5-10-ти років і старше незамінні старі добрі хрестики-нулики, точки, морський бій, магнітні
шахи (до речі, коли ви в них востаннє грали). Вірші та казки вони також із задоволенням придумаяють і послухають. А ще з ними можна не тільки складати, але і грати в рольові ігри: уявіть, що ви - принцеса, яка потрапила в незнайому країну. На її шляху зустрічаються відважні шляхетні лицарі (7 років від народження) i дракони. Всі вони повинні вести діалоги. Це ще й відмінний спосіб краще зрозуміти свою дитину, послухавши, що думає і говорить її герой.
У поїзді. На столику в купе можна проводити змагання з армрестлінгу, а на підлокітнику крісла грати в гру хто швидше на рахунок «3» забере з підлокітника сірник. А можна готуватися до школи, рахуючи дуби і віднімаючи вiд них берези. Або розповідаючи маленькі історії від осiб оточуючих вас предметів чи людей. Якщо у дитини погано виходить, можна задавати навідні запитання: як ти думаєш, цьому столу цікаво тут стояти? Які люди за ним сидять? Які їй більше подобаються застільні розмови?
Можна зображати іноземця або інопланетянина, що потрапив на землю і бажає зрозуміти, що і як у нас на планеті відбувається. Дитина бере на себе роль гіда, ваше завдання - здійснювати безглузді дії і задавати смішні питання. Це чудово розслабляє і вас, і дитину, яка звикла бачити вас у ролі всесильного могутнього всезнайки. Одягайте друшляки на голову, запитуйте, яка частина валізи найсмачніша і чи правда, що зірки з місяця можна дістати і покласти парочку в чай для солодощі.
|