Як уникнути спонтанних покупок

Ростити дитину в суспільстві споживання непросто, і ставлення до покупок - велика тема. Практично не існує батьків, які мають повну ясність з питання: купити чи не купити чергову дуже потрібну річ. Що викликає найбільші труднощі у питанні покупок? Звичайно ж, розбіжності з приводу того, наскільки необхідна ця іграшка або ця дрібниця дитині. Одні батьки вирішують питання просто: «Беру все! Де каса?» Якщо ж ви прагнете узгодити доходи з витратами, вам будуть потрібні обгрунтування: чому одне потрібно купувати, а інше - не варто.

Як сформувати правильну поведінку в середовищі, переповненому викликами та спокусами у вигляді іграшок, смакоти, розваг і багатьох інших «потрібних» для життя речей? Як уникнути спонтанних покупок? Коли ви робите покупки разом з дитиною, користуйтеся гаманцем Міллера! «Гаманець Міллера» - психологічний закон, згідно з яким обсяг уваги людини обмежений. У поле уваги може потрапити одночасно тільки 7 ± 2 одиниці інформації. Чим буде зайнята увага вашого малюка в магазині, вирішуєте ви.

Бажання отримати іграшку може бути спонтанним, просто реакцією на оточення. Ви пішли з малюком в магазин, і він «приклеївся» до стенду з дитячими товарами або солодощами. Схожі ситуації трапляються і з нами, дорослими людьми. Щоб створити нам сприятливі умови для спонтанних покупок, маркетологи роблять все можливе і навіть неможливе. Тоді, як у вас в будинку ростуть купи непотрібних іграшок. Краще всього не брати дитину з собою у великі магазини. Якщо ж вам доводиться робити покупки в компанії, дотримуйтеся простих правил:

* Заздалегідь намітьте список покупок і маршрут по магазину.
* Попередьте дитину, за якими покупками ви йдете. «Ми купимо хліб, воду та овочі» або «треба купити макарони, масло, сир».
* Якщо у вашій сім'ї прийнято купувати солодощі, робіть ці покупки, коли будете в магазині без малюка. Іграшки теж купуйте за його відсутності.
* У магазині намагайтеся тримати дитину за руку або будь-яким іншим способом контролюйте її пересування по магазину (посадiть до візка, в машинку, дайте самiй котити візок).
* Ходіть в магазині по можливості швидко, не відволікайтеся на речі, яких немає у вашому списку.
* Весь час коротко нагадуйте дитині, що ви купили і що ще належить купити, так будете керувати її увагою, і малюк буде менше відволікатися на спокуси.
* Якщо вам належить затриматися біля каси надовго, пам'ятайте, що це місце спеціально обладнане для здійснення спонтанних покупок, і на рівні росту дитини лежить саме те, що їй найменше потрібно - цукерки, жуйки та шоколадки. Зосередьте увагу на щось далеке від цього місця: поговоріть, подивіться разом, як оформлений магазин, перевірити ваші покупки.
* Коли вийшли з магазину, подякуйте за приємну компанію і за допомогу.

Магазини влаштовані, як агресивне середовище, мета якого - загнати вас у жорсткі рамки певної поведінки: ви повинні якомога менше думати і як можна більше витрачати. Пам'ятайте про свої інтереси і не розслабляйтеся! Що робити, якщо малюк вже не новачок в магазинах і в нього є успішний досвід «торгівлі» з вами за нові покупки? Якщо ви довго трималися, нічого не купували, але в якийсь раз все ж поступаєтеся, знайте, що вимоги розгоряться з новою силою. Це психологічна закономірність: випадкова винагорода посилює, закріплює поведінку краще, ніж постійні винагороди.

Несподівана покупка переконує дитину, що наполегливі прохання купити, раніше чи пізніше, обов'язково будуть почуті. На цій психологічній закономірності засновані всі азартні ігри. Якщо ви не можете встояти перед бажанням щось дістати в магазині, поступіться в малому. Нехай малюк знає свою споживчу корзинку - набір маленьких радостей, з яких він може вибрати щось одне: морозиво, чупа-чупс, печиво, банан, наклейки. Коли ви щось купуєте малюку, не давайте йому довго вибирати, якщо бачите, що він губиться у виборі. Спокійно і швидко допоможіть вибрати і відразу переведіть його увагу на щось інше. Наприклад, нагадайте про список покупок і вперед! Не дозволяйте застрявати серед спокусливих речей. Магазин влаштований так, щоб увага покупців постійно стимулювався, і кількість стимулів набагато перекриває можливості нашого сприйняття. Це виснажує нервову систему, робить її збудливою і некерованою.

Що робити, коли малюк мріє про якусь «потрібну» річ і наполегливо просить вас купити? Варіант: відмовити. Як відмовити? Просто скажіть "ні". Чим менше емоцій ви будете при цьому висловлювати і чим менше буде їх інтенсивність, тим краще. Якщо малюк відчуває, що ви втрачаєте душевну рівновагу, неважливо, сердитесь ви чи жалкуєте, він обов'язково так само емоційно відгукнеться на ваш відмову. Зберігайте спокій і не допускайте в свою душу почуття провини, це шкідливо для вашого самопочуття і згубно для виховання.

Чи потрібно пояснювати дійсні причини відмови? Ні, в цьому немає необхідності. Ваша мета - скоротити дискусії. Ви скажете: у тебе повно машинок! Дитина заперечить: таких у мене немає! Ви скажете: грошей немає! Вона відповість: тато принесе. Це нескінченні розмови, які розвивають нездорову схильність до сутяжництва.

Ваші доводи непереконливі ще й тому, що діти не мислять в рамках причин і наслідків. Маля ще не здатне вловити зв'язок між покупкою чергової ляльки і безладом в ящику з іграшками. Так само незрозуміло, чому завтра не буде обіду, якщо зараз ви купите цю машинку. Зайві розмови стомлюють і плутають. Чим швидше ви звернете обговорення, тим краще.

Коли відмовляти не потрібно? Якщо у вас є можливість купити, але ви відмовляєте з міркувань особистої зручності, спробуйте стати на позицію дитини. Вам теж бувають дороги речі, які іншим не здаються цінними.

Варіант: дозволити. Є три причини, чому краще іграшку купити, а не відмовити:
* Іграшка розвиває інтелектуально, емоційно або допомагає добре організувати комунікацію, наприклад, рольові ігри.
* Іграшка дуже бажана для малюка і не тому, що у когось є точно така ж. Пухнастий ведмедик може стати справжнім другом дитинства, вантажівка - головним транспортом дачної пісочниці на все літо.
* Іграшка додасть сміливості у відносинах з іншими дітьми, підвищить соціальний статус. Так трапляється, якщо з якоїсь причини вашому малюкові важко подружитися з однолітками. Володіння такими ж атрибутами добробуту, як у інших, вирівнює становище в групі.

Якщо ви вирішили купити бажану річ, зробіть покупку без дитини, але постарайтеся переконатися, що ви точно знаєте, про що саме вона мріяла. Діти чутливі до будь-яких дрібниць, і часто вони хочуть абсолютно конкретну іграшку. Дитина може бути сильно засмучена будь-якою дрібницею, якщо вона «не така», і не переконаєш, що ваш подарунок навіть кращий.

Чим старша дитина, тим частіше ви можете дозволити робити покупки разом з вами. І все ж, поки це дошкільник, вольові якості у нього ще не оформилися. А це значить, що йому важче, ніж вам, зрозуміти, чому вчора можна було вибирати і купувати, що хочеш, а сьогодні вже не можна. Життя малюка - це свято кожного дня. Не поспішайте його розчаровувати, візьміть на себе відповідальність за рішення: купити чи не купити.