Безпека на вулицi

Рано чи пізно в житті кожної дитини трапляється ситуація, коли вона може опинитися на вулиці одна і без нагляду. Хтось відпускає самостійно гуляти малюка вже у п'ять років, а хтось водить у школу в сусідньому дворі за руку до кінця початкової школи. Так чи інакше, але неприємності на вулиці або надзвичайні ситуації можуть відбутися як з вуличною, так і з домашньою дитиною.

У цих двох крайнощах є свої недоліки і достоїнства: діти, що рано освоїли вулицю і самостійні прогулянки, звичайно більш довірливі, товариські, навiть безладні до того, що відбувається навколо. Діти ж, які все життя гуляли під наглядом бабусь і мам, більш обережні, недовірливі і слухняні. Однак, і тих і інших легко обдурити або образити фізично. Щоб уникнути неприємних ситуацій, уберегти від можливих несподіванок, належить серйозно поговорити. Навіть якщо ви плануєте зустрічати дитину зі школи кожен день, все одно повинні передбачати, що в житті інколи трапляються абсолютно незаплановані речі, і на цей випадок повинна бути чітка інструкція.

Дитина повинна йти додому по чiтко обумовленому маршруту. Куди б ви не водили - в школу, секцію, гурток, завжди дотримуйтеся одного і того ж маршруту в кожне місце. Це повинен бути не самий короткий шлях, а найбезпечніший! По самим освітленим місцям, там, де найменша кількість транспорту, що рухається і там, де на шляху не попадаються потенційно негативні зони, наприклад, вокзал, автостанція, пивнушка і т.п. За цим маршрутом ви повинні пройти з неодноразово і запам'ятати всі примітні місця. Відступати від маршруту не можна ні в якому разі, дитина повинна засвоїти, що не можна звернути пограти з другом або подругою в сусідньому дворі, ні поговорити з колишньою сусідкою, що переїхала в новий квартал, ні піддаватися спокусі попустувати на дитячому майданчику, недалеко від його шляху і т.д. Тобто ви даєте чітку інструкцію: у випадку, коли доведеться йти додому самостiйно, ти підеш тільки цією дорогою!

Безпека спілкування. Скільки разів ми могли спостерігати, як до самотньо йдучих дітей зверталися перехожі або попутники в транспорті, частіше жалісливі бабусі, і все їм треба знати! «Ти, хлопчику, один?», «Дівчинко, а де в тебе батьки?, «Куди це ти сама?» i т.п., адже балакучих бабусь не зупинити. А балакучі дітки все готові викласти у відповідь: і що мама затрималася на роботі, а тато у відрядженні, і що обіцяли купити собаку, «а код від під'їзду я знаю»... і «ключ на шиї ношу» і т.д. Все це історії з життя. Отже, дитина повинна запам'ятати, що в розмові з дорослими, знайомі вони чи ні, навіть якщо вона їх упізнала, потрібно бути дуже стриманою, ніяких подробиць не повідомляти! Чужій людині можна відповісти однозначно: «Мама не дозволяє мені розмовляти з незнайомими людьми». Все, крапка! На будь-які подальші висловлювання, дитина повинна відповісти: «Я вас не знаю». Якщо з розпитуваннями пристає людина досить знайома, але не близька, не вхожа у ваш дім, рекомендуйте дитині так само відповідати дуже сухо «Здрастуйте, я дуже поспішаю», на розпитування просту відповідь: «Я не можу вам сказати». Категорично забороніть дитині відповідати п'яним і циганам, а також бути дуже обережним з незнайомими дітьми. Не лякайте дитину, не змушуйте її бути замкнутою і полохливою, ваша мета - пояснити що таке обережність.

Безпека в громадському транспорті. Якщо шлях лежить не близький, підготуйте дитину правильно подорожувати в автобусі, трамваї, тролейбусі. У першу чергу, розкажiть про безпеку того чи іншого транспорту - це як само собою зрозуміле. Тобто не можна намагатися влізти в переповнений автобус, не можна бути притуленому до дверей, заходити треба тільки в передні двері і сідати на місце ближче до водія, обходити автобус ззаду і т.д. По-друге, продумайте, що робити дитині, якщо вона проїхала свою зупинку, сіла не на той маршрут і т.д., до кого звернеться або як повернутися назад. Краще звернеться, в першу чергу, до водія або кондуктора, а в метро - до міліції. Пояснити, яка зупинка або станція потрібна і попросити направити в потрібному напрямку. До речі, в разі необхідності звертатися на вулиці не до самотніх тітоньок, бабусь або чоловікiв, а до мам! До жінки з дитиною або коляскою. Вони легше відкликаються на прохання про допомогу і надійніші, якщо це слово тут доречне.

Відкрита загроза. Відкрита небезпека теж нерідке явище по дорозі додому. Предметом посягання може бути і мобільник, гроші, дорога куртка, плеєр і т.д. Якщо не можете забезпечити безпеку і по дорозі, і в школі, не давайте їй дорогих речей. Поняття про дорослість своєї дитини у батьків різне, але балуючи дорогою річчю ви збільшуєте ризик бути обдуреною, скривдженою і обкраденою. З точки зору власної безпеки, поясніть дитині, що коли з неї вимагають телефон, гроші або інші речі, віддати без бою (однокласники не рахуються), і негайно йти від хуліганів. У разі необхідності кричати на все горло, кричати не соромлячись нікого!

Безпека на вулиці. Свій власний двір часто стає для дитини дуже звичним і оманливо безпечним. Але й тут можуть підстерігати неприємності. Часта порада батьків: не їздити в ліфті з незнайомими людьми. Але, це не рятує, не виключено, що вже на наступному поверсі в ліфт підсядуть. Тому, забороніть користуватися ліфтом взагалі, нехай піднімається пішки. А в разі небезпеки на сходах все та ж інструкція - якомога голосніше кричати і стукати в усі найближчі дверi.