Взаємини бабусь і онуків

У сучасних сім'ях, де дуже мало молодих мам можуть собі дозволити не працювати і займатися дітьми, а лікарняний лист по догляду за дитиною додає солідного навантаження на сімейний бюджет, бабусі й дідусі - справжнє благо. Але воно нерідко супроводжується конфліктами й суперечками. В їх основі і економічні проблеми (брак місць в дитячих садках, вимушене спільне проживання), і психологічні (різні погляди на виховання, невміння молодих висловити подяку). Молоді батьки, переклавши на плечі своїх мам і тат турботи про дітей, хочуть ще й повного контролю над взаєминами бабусь (дідусів) і онуків. Подібні вимоги створюють у відносинах між поколіннями напругу, якої можна уникнути.

Що робити, коли дитина і бабуся постійно сваряться? Не втручайтеся в їхні стосунки. Діти з різними людьми поводяться по-різному. З бабусею у дитини може встановитися незнайомий вам тип поведінки. Не намагайтеся його змінити. Трохи терпіння - і все налагодиться. Крім того, ваша мама виростила вас, чому ж ви думаєте, що вона не впорається з дитиною? Зазвичай бабусі і онуки дуже швидко знаходять спільну мову.

Як пояснити бабусі або дідусю, що дитину не можна балувати? Спочатку навчіться відрізняти любов від пустощів. Пам'ятайте: у мами серце - материнське, а у бабусі - і материнське, і бабусине. Перш за все, подякуйте їй за любов до онука, і обговоріть ваші претензії. Часто батьки скаржаться: на адаптацію пiсля бабасi йде близько тижня. Так буває, коли в сім'ях нема єдиних вимог. Але, висуваючи бабусі свої умови, придивіться, може вона, виховуючи онука, врахувала свої помилки при вашому вихованні, і варто з нею погодитися?

Якщо дитина не звикла до способу життя бабусі та дідуся, хто під кого повинен підлаштовуватися? Це питання вирішується однозначно і завжди на користь старшого покоління. Дитина повинна дотримуватися режиму того будинку, в якому живе.

Що робити, коли дитина не слухається? Очевидно, малюк почуває слабину і намагається «взяти владу в свої руки». Тут допоможе дуже цінне правило виховання - однодумність. Бажано заздалегідь домовитися з бабусею про основні принципи виховної політики. Одночасно намагайтеся, щоб дитина бачила ваше власне шанобливе ставлення до старшого покоління і вияв щирої турботи.

Як поводитися, коли у батьків і бабусь (дідусів) розходяться думки про виховання дітей? Нерідко діти, ставши батьками, вирішують виховувати малюків зовсім не так, як виховували їх. Навіть в нових програмах виховання, розроблених вченими, можна виявити тенденцію заперечення попереднього досвіду. Однак, відповідно до законів розвитку, все нове - це, певною мірою, добре забуте старе. Спіралеподібний рух вперед передбачає повернення до того, що було раніше, але вже на іншому рівні. Намагайтеся, щоб ваші суперечки про виховання не чули діти - розбіжності між дорослими призводять їх у стан стресу і лише погіршують поведінку.

Ігри часто затівають зовсім не жорстокі діти, просто вони страждають від нудьги. З непосидами потрібно частіше грати в хованки. Відведіть для цього по годині щодня і шукайте дитину якнайдовше. Вона буде дуже задоволена тим, що спритно сховалася, а ви трохи передихнете, прогулюючись по двору або по квартирі і примовляючи: «Та куди ж ти подівся?» У разі, якщо дитина намагається провокувати вас на гру невчасно, зробіть вигляд, ніби ви дуже зайняті, - «пропажа» тут же знайдеться.

Не потрібно скаржитися на дитину її батькам і кидатися фразами: «Ось прийде мама (тато), вона (він) з тобою розбереться». Бабуся - доросла людина і зобов'язана самостійно справлятися з будь-якою ситуацією. Треба намагатися знайти власні важелі впливу, адже з життєвим досвідом бабусі це зробити неважко. Не чіпляйтеся до онука по дрібницях. Домагайтеся покори лише в тому, що, безсумнівно, життєво важливо: режим дня та безпека.

Слова «не можна» дитина повинна знати, але зловживати ним не слід. Не можна грати з вогнем, вибігати на дорогу, відкривати аптечку і так далі. Але якщо ви почнете кожну хвилину оперувати цим словом: «не можна розкидати іграшки», «не можна човгати ногами», «не можна плямкати за їжею» - дитина перестане реагувати на заборону. Кращий спосіб навчити малюка хорошим манерам і акуратності - особистий приклад. Те саме можна адресувати і молодим батькам.

Не влаштовуйте сварок через дрібниці. Складність життєвих реалій відбивається і на дітях. Їм теж буває тривожно і страшно в цьому світі, отже в дорослих дитина повинна бачити захист, джерело ласки, зразок витримки. У вас є те, чого нема поки ні у дітей, ні в онуків, - досвід і мудрість. Намагайтеся проявляти їх максимально. А бабусі та онуки завжди зможуть зрозуміти один одного.

р160*600