Як навчити дитину успішності

Успішність і творчість в дітях знищують батьки і школа, впевнені психологи. Деякі найуспішніші люди в США так і не закінчили університет. Білл Гейтс пішов з Гарварду, Стів Джобс покинув вчитися. У США був проведений психологічний експеримент. Дітей садили в кімнату, клали перед ними цукерку і говорили: якщо 10 хвилин потерпиш і не з'їси, дамо другу. Діти вели себе по-різному. Багато дуже старалися не з'їсти цукерку, чіпали руками, клали назад, відверталися, але все одно через пару хвилин з'їдали. І лише мало хто витримував 10 хвилин.

Через багато років учені з'ясували, ким стали «піддослідні» діти, як склалося їхнє життя. Той, хто зміг почекати, став більш успішним. При цьому успіх не був пов'язаний з тим, на які оцінки дитина вчилася, який ВУЗ закінчила. Навпаки, школа може вбити в дитини бажання вчитися і досягати успіху. Наші діти 15-16 років тільки сидять і слухають - спершу вчителя в школі, потім лекції у ВУЗі. Творче начало в них після цього просто зникне.

Є й інше, не менш цікаве дослідження. Англійський психолог Джоан Фріман спостерігала протягом майже 30-ти років за дітьми-вундеркіндами, визнаними всіма експертами незвичайно талановитими. Висновки виявилися шокуючими: лише 5 з 210-ти стали успішними в дорослому житті. Решта - або відвертими невдахами, або середнячками, що працюють там, де прояви їхніх талантів не були потрібнi. А все тому, що батьки позбавили їх дитинства, змушуючи по багато годин займатися. У підсумку діти виростали замкнутими, психічно покаліченими людьми, що не мають друзів і навичок спілкування.

Так у чому секрет? Як навчити дитину успішності? Успіх - досить загальне поняття, в різних культурах і сім'ях в нього прийнято вкладати різний зміст. Хто успішніший: той, у кого вища зарплата, чи той, у кого більше дітей? Той, кого регулярно показують по телевізору, чи той, хто займається улюбленою справою? Якщо у людини виявляються надздібності, але при цьому не клеяться відносини з людьми, вона цілком може відчувати себе неуспішною. Наприклад, вважається, якщо дитина - лідер в класі, в групі, то вона і в дорослому житті буде попереду всіх. Але таке уявлення занадто спрощене.

Лідерство - не єдина стратегія досягнення успіху. Більш вірна - творче пристосування до ситуації, вміння знайти в групі своє місце, свою роль, в якій комфортно, затишно. Безліч людей вільних спеціальностей не є директорами заводів, але при цьому займаються улюбленою справою, самостійно розпоряджаються своїм часом, і їх цілком можна назвати успішними. Якщо раніше людина з університетським дипломом могла не переживати про те, чи зможе працевлаштуватися, то зараз ніяких гарантій ні в кого немає. Ситуація в світі змінюється дуже швидко. Гарні оцінки можуть і не допомогти виплисти в умовах кризи. Важливіше вміти застосувати свої здібності в будь-якій ситуації.

До цього дитину можна підготувати. Розповідайте про свої проблеми і про те, які несподівані рішення виявлялися корисними. Тоді вище буде ймовірність того, що, зіткнувшись з несподіванкою, перешкодою, дитина не впаде в розпач, а сприйме це як складну, але цікаву задачу. Розвивайте вміння контактувати з оточуючими. У неоднозначних ситуаціях важливо не впасти в ізоляцію і депресію, а вміти організувати собі підтримку.

Важливо мати сміливість пробувати нове, ризикувати. Виховуйте ставлення до життя як до експерименту. З легкістю розповідайте про свої невдачі і прорахунки, про те, як це допомагало накопичувати досвід. Якщо підліток не буде бачити за кожним невірним кроком катастрофу, він і в критичній ситуації продовжить перебирати варіанти і, врешті-решт, знайде правильний вихід, а значить, досягне успіху.

Як розвинути силу волі?
1. Досвід власного успіху. Задумав побудувати будиночок - спочатку не вийшло, потім вийде. Даючи дітям пластилін, фарби, конструктор, ви закладаєте відчуття, що «від мене в цьому світі дещо залежить». Тобто робите внесок у розвиток сили волі.

2. Посильні завдання за підтримки дорослого. Якщо дошкільнику дати підручник математики за третій клас та ще залишити його в кімнаті самого, ніякої сили волі у нього не додасться, і успіху дитина не доб'ється.

3. Ігри. Навчаючись мовчати в укритті, поки ведучий шукає, намагаючись не посміхнутися, дивлячись на того, хто хоче розсмішити противника, дитина вчиться утримувати початкову мету, незважаючи на перешкоди. А це і є воля.

4. Чітка система санкцій і правил вдома. Небагато, але зрозумілих. Наприклад, перед тим, як діставати нову гру, потрібно зібрати в коробку попередню - розкидану. Дитина буде вчитися знаходити компроміс між своїми бажаннями і нормами поведінки.

5. Похвала за успіх має бути конкретною. Тобто не просто «молодець», а наприклад: «Ти молодець, що разом з нами пройшов таку велику відстань і ніс такий важкий рюкзак! Не кожному дорослому таке під силу».

6. Правильне ставлення до невдачі. Не соромити, не докоряти і не звинувачувати надміру. Краще сприймати невдачу як досвід, розмірковувати, де була допущена помилка, придумувати способи уникнути її надалі.

р160*600