Як допомогти дитині адаптуватися в школі

Початок навчального року - це завжди стрес для дитини. Осінь, школа, уроки і завдання, багато нових вражень. Як полегшити перехід дитини в нову школу або клас? Як знайти спільну мову з однокласниками, уникнути проблем і адаптуватися?

Перехід в новий клас - гострий момент для багатьох. Важливо, що вступаючи до школи, у перший клас чи в будь-який інший, вся сім'я здає іспит на соціальну успішність. Вона перемикається на новий порядок життя дитини в новому навчальному закладі. Щаслива та сім'я, де труднощі вирішують разом. Розчарування чекає тих, хто свої образи і досади виносить назовні, знищуючи сімейний спокій і добродушність. Найгірше, коли «віддуватися» за все доводиться дитині.

Важливо тут звернути увагу на загальний фон, настрій в сім'ї до подій, адже окрім прямих вказівок і розмов, існують і непрямі. Поспостерігайте за собою і оточенням - що ви говорите в присутності дитини про перехід в новий клас. Не заводьте розмов про «страшний жах бути новеньким», не дозволяйте знайомим розповідати і ділитися враженнями на цю тему. Створюйте навколо дитини атмосферу впевненості і благополуччя, адже насправді все залежить тільки від того, які стосунки саме вона вибудує в новому колективі.

А якщо переконати, що школа - це небезпечний світ, де на кожному кроці чатують садисти-хулігани і з-за кожного кута плюють з трубочок, а вчителі щогодини оцінюють розумові якості й поведінку, не завжди позитивно і об'єктивно, тоді основним завданням дитини стане глуха оборона від світу труднощів і небезпек. А з таким настроєм хороших відносин не складеться.

Приходячи в новий колектив, клас, дитина часто виявляється на нижній сходинці ієрархії. Як можна більше розмовляйте з нею в цей період вдома. Причому, не треба натужно відбирати теми «про школу». Ви можете говорити про схожі сюжети в казках, фільмах, книгах, головне - робити це невимушено, не зв'язуючи сюжет з дитиною, не проводячи аналогій. Розмовляйте, заохочуйте питаннями, розвертайте свої відповіді, просто будьте поруч, як джерело підтримки та інформації, як найкращий друг, який завжди зрозуміє і допоможе по можливості.

Головне, самі не нагнітайте напругу. Намагайтеся добродушно підтримувати веселу вдачу й ідею, що завжди можна з усіма домовитися. Постарайтеся зрозуміти, що відбувається з точки зору тих норм і правил, які існують в класі. Дитина часто губиться в новій обстановці. Допоможіть зорієнтуватися в ситуації, поясніть, що нічого страшного не відбувається, просто треба зрозуміти нові правила і звикнути до них.

Якщо дитину відверто «гноблять» в класі - це упущення вчителя. Навчити дітей об'єднуватися, щоб пограти один з одним, розмовляти, конструктивно спілкуватися - завдання педагога. Але в нашій системі освіти вчителi дуже часто не вважають це своїми прямими обов'язками. І щоб вирішити виниклу проблему, про це говорити не можна. Ось такий парадокс. Тут треба діяти спільно, тому від звинувачень толку особливо не буде. Можна сходити до всіх вчителів, познайомитися, пояснити ситуацію: ви не скаржитися, не контролювати прийшли, а співпрацювати. Попросіть поспостерігати за ситуацією на перервах. А через тиждень зайдіть ще.

Проти цькування може спрацювати організація заходу для класу на вашій території - вдома чи в кафе. Важливо, що запрошуєте ви, при цьому корисно зiдзвонитися з іншими батьками, по-доброму пояснити ситуацію і попросити про підтримку. Потрібно, щоб вони відпустили дiтей до вас на свято і потім вдома ненав'язливо обговорили з ними, що відбувається в школі, як добре їм було в гостях у однокласника, якого вони раніше не помічали. Взагалі, при таких проблемах, непогано увійти в батьківський комітет - ви будете завжди в курсі всього, що відбувається, в хорошому контакті з іншими батьками та вчителями, тобто у будуть всі можливостi.

Вмінню влитися в колектив, ужитися з однокласниками і дружити дитину можна навчити. Не тільки можна, а й треба. Батьки роблять це щодня, з початку життя дитини. Не всі це усвідомлюють, але ми постійно даємо оцінки іншим, це є непрямою формою навіювання і научения. Спілкуватися з людьми вчаться в сім'ї. Важливіше не те, що ви говорите дитині прямо, а та справжня правда, що як би «за кадром».

Якщо сім'я доброзичлива і відкрита, люди вміють висловлювати повагу до інших, немає напруги й страху перед життям за межами будинку, немає порівняння себе з іншими за ступенем успішності, але є, наприклад, чітке переконання, що «разом ми - сила» - тоді, швидше всього, у дитини не буде проблем в колективі ні в якому віці.

р160*600