Як допомогти першокласнику

Зараз в школі перший клас на зразок інституту. Батьки часто думають, що єдине нове завдання, яке постає перед першокласником, - це навчання. Насправді перед ним куди більше різних завдань, і впоратися з усіма одночасно дитині нелегко. Подбайте про те, щоб до 1-го вересня майбутній першокласник був не тільки забезпечений усім необхідним для школи, а й уявляв, що йому там треба буде робити. Природно, у нього можуть виникнути питання, на які важливо чесно і доступно відповісти.

Коли в родині є старші школярі, вони зазвичай діляться з молодшими своїм досвідом. Якщо старших дітей немає, розкажіть про свої шкільні роки самі, почитайте книжки, в яких герої ходять до школи. Не варто чекати, що дитина, немов за помахом чарівної палички, негайно перетвориться з нерозумного дошкiльника в свідомого школяра, який серйозно ставиться до навчання, старанно виконує завдання, та ще й по дому допомагає. На звикання до нового статусу потрібен час.

Щось у дитини спочатку може не виходити. Часто діти в цей час забувають навіть те, що вміли, - так багато життєвих ресурсів у них йде на пристосування до нових обставин. Адже їм належить не тільки незнайома роль учня, їм доведеться налагоджувати відносини з новими людьми - однокласниками і вчителями, освоювати новий простір, засвоювати шкільні правила. Всі ці завдання навалюються на первокласника відразу і забирають у нього величезну кількість сил.

Буває, що до моменту повернення додому він так втомлюється, що починає поводитися, як маленький. Особливо важко тому, хто не ходив до школи в дитячий садок і не отримав досвіду так званого «життя в системі». Тому будьте поблажливі. Дозвольте дитині вдома розслабитися і позайматися тим, чим вона хоче, навіть якщо це заняття, на вашу думку, негідне такого «солідного» віку.

У першому класі діти ще потребують постійної уваги дорослих. Бачачи, що у дитини щось не виходить, запропонуйте свою допомогу, але не нав'язуйте - їй достатньо знати, що ви поруч і завжди готові допомогти. Розмовляйте про школу. Хороший привід для цього дає спільний збір або розбір портфеля. Краще спиратися на конкретні речі, ніж задавати абстрактні питання, на які дітям зазвичай нелегко відповідати. Коли дитина почне щось розповідати, важливо слухати уважно, без оцінок і повчань. Можна ставити навідні питання, які допомагають зрозуміти себе і ситуацію. Намагайтеся завжди підтримувати позитивний настрій, зміцнюючи в дитині віру у власні сили і здібності.

Багато батьківських тривог пов'язано з домашніми завданнями. Не лякайтеся, якщо дитина довго не може вирішити елементарний приклад. Для виконання навіть самого легкого завдання може знадобитися багато часу, а для засвоєння найпростішого правила - багато повторень, і це нормально. Ваш спокій дуже важливий, тому не «вибухайте», не намагайтеся допомагати з уроками, якщо відчуваєте себе роздратовано.

Першочергове завдання дорослих - любити і підтримувати дитину, а не вимагати від неї високих результатів. Взагалі уникайте спокуси зводити все життя школяра до навчання, треба, щоб ваше спілкування будувалося і навколо інших тем. У першому класі рано віддавати дитину в гуртки і на додаткові заняття - це буде надмірне навантаження. Відпочинок повинен бути повноцінним. А, наприклад, такі популярні дитячі розваги, як комп'ютерні ігри і мультики, - це не відпочинок, а теж навантаження, яка не повинно займати більше 30 хвилин в день. Деякі діти, вступивши до школи, потребують обов'язкового денного сну. Надайте їм таку можливість.

Перший клас може несподівано виявити у дитини ті чи інші труднощі з навчанням. Щоб «підтягти» відстаючі ділянки мозку і таким чином полегшити навчальне життя, знадобиться допомога нейропсихолога. Якщо у першокласники не складаються стосунки з дітьми в класі, необхідно покликати на допомогу шкільного психолога - конфлікт може загальмувати навчальну діяльність. При проблемних відносинах з вчителькою батьки повинні зробити все можливе, щоб налагодити з нею діалог, а якщо це не вийде - терміново перевести дитину в інший клас або в іншу школу.

р160*600