Що не треба говорити дитині за столом

Будьте обережні у завзятому бажанні нагодувати дитину. І стежте за тим, що говорите їй за столом. Тому що діти все сприймають по-своєму.

1. Твій брат (сестра, друг) із задоволенням їсть. А чому ти відмовляєшся?
Дитина розуміє це так: «Твій брат кращий за тебе, не відставай і теж будь хорошим!»
Треба пояснити дитині, що ви розумієте: має пройти час, перш ніж вона полюбить нове блюдо. Але можна приступити до «дослідження» прямо зараз. Таким чином ви вселите думку, що можливо дитина оцінить новi продукти.

2. Я не дам тобі морозива!
«Мені більше ніколи не дадуть морозива?» - засмучується дитина.
Краще пояснюйте, що всьому свій час і що морозиво - це десерт, який зазвичай подають після основного обіду. Діти сприймають «ні», коли точно розуміють, чому не можуть отримати бажане просто зараз, і коли знають, у якій конкретно момент їхня мрія здійсниться.

3. Ти занадто мало їси, візьми ще котлету і тільки потім виходь з-за столу.
На жаль, багато батьків думають, що вони краще знають скільки дитині треба з'їсти, щоб насититися. Якщо мова йде про молодший шкільний вік, то першокласники вже добре відчувають і голод, і насичення. А зайва котлета може обернутися проблемами з шлунково-кишковим трактом і зіпсованими відносинами. Краще нагадати дитині, в який час чекає чергова трапеза. І уточнити, чи точно вона наїлася.

4. Все з'їла? Молодець!
Дитина розуміє це так: «Батьки люблять мене і пишаються мною, коли я з'їдаю все до останньої крихти. Доїм все у будь-якому випадку».
Бажання догодити мамі, отримати любов і схвалення теж може обернутися переїданням. Краще не хвалити дитину за з'їджений обід і не заохочувати до споживання більшої кількості, нiж потрібно.

5. З'їж, це дуже корисно.
«Це дуже несмачно», - розуміє тямуща дитина.
Краще розкажіть, який це продукт, говорячи всякі «приємності». Що за смаком він схожий на ... (те, що любить дитина). Дослідження показують, що діти більш схильні прийняти новий продукт, коли щось дізнаються про нього.

6. Якщо будеш добре поводитися, отримаєш цукерки. Якщо прибереш в кімнаті, приготую щось смачне.
Таким чином, у дітей закріплюється чіткий механізм: «Я щось зроблю, а потім отримаю їжу, як задоволення і винагороду».
У людей з таким поведінковим стереотипом можуть розвинутися різні харчові порушення (відмова від їжі - як спосіб покарати себе, переїдання - як самозаохочення). Не робіть їжу призом. Для дитини споживання їжі повинно бути природною складовою кожного дня.

7. Ми не їмо м'ясо (будь-який інший продукт), тому що це погано для тебе/нас.
Висновок дитини: «Якщо мені подобається те, що погано/шкідливо, значить, я погана».
Якщо ділити всі продукти на хороші й погані, шкідливі й корисні, харчовий асортимент у дитини може звузитися до неймовірних розмірів. Такі люди згодом страждають від харчової залежності і дієт.

р160*600