Музика і дитячий розвиток

Будь-яке мистецтво розвиває, виховує особистість дитини, дозволяє розібратися в житті, знайти і пізнати самого себе, сформувати самооцінку. Спеціально підібрана музика здатна в цілому оптимізувати діяльність мозку. Коли ж мова йде про мозок маленької дитини, що формується, музичні впливи можуть виступати як такi, що конструюють мозок. Тому дуже важливо, щоб дитина з народження (і навіть раніше) мала можливість чути красиву і «багату» музику. Діти матерів, які на двадцять восьмому-тридцять шостому тижнях вагітності слухали музику, швидше за інших починають реагувати на звуки, пізнавати мелодії. У них краще розвинена пам'ять.

Доведено, що музика, поряд з іншими факторами, визначає в перші роки життя дитини її розвиток, формування мозку, логічних зв'язків, утворення і тривалість життя перших клітин (нейронів). Конкретні типи нервових клітин реагують на конкретні частоти звукових коливань, відповідні музичним нотам. A гра на будь-якому музичному інструменті вимагає точних рухів і узгодженої роботи рук, сприяючи при цьому розвитку міжпівкульної взаємодії.

Чим більше інформації отримає мозок дитини в ранньому віці, тим більшим запасом міцності він буде володіти, довше збереже працездатність. Заняття музикою можуть сприяти також розвитку просторового фактора, адже більшість музичних інструментів задають можливість просторових координат: флейта - «ближче-далі» або «верх-низ», фортепіано - «право-ліво». Крім того, будь-яка музика - певна задана послідовність у часі, а в гармонійних співзвуччях відображаються закони пропорції, що використовуються також в архітектурі та живопису.

Таким чином, і заняття музикою саме по собі, безвідносно до специфіки тих чи інших музичних інструментів, сприяє формуванню просторового фактора. Цей фактор має одне з першорядних значень для формування всіх психічних функцій дитини. Достатнiй його розвиток багато в чому визначає готовність дитини до школи і успішність навчання, особливо оволодіння навичками письма, читання і рахунку.

Розвиток музичного слуху сприяє розвитку аналітичного мислення. В ході одного експерименту спостерігалися 78 дітей з різних міст. Їх розділили на три групи. У першій дітей навчали музичної грамоти і гри на фортепіано, у другій - роботі на комп'ютері, в третій, контрольній, ніяких занять не проводили. Через шість місяців провели тестування на розумову здатність. У тестах особлива увага приділялася питанням геометрії і фізики.

Діти, котрі навчалися музиці, показали результати на 34% вищi, ніж у контрольній групі. Автори звернули увагу на те, що у дітей, які проводять більшу частину часу з батьками і займаються музикою, розумові здібності розвиваються краще. Це говорить про те, що інтелект людини не визначається тільки генетичними факторами, а може вдосконалюватися в процесі життєвої практики.

Діти, які грають на музичних інструментах, показали кращі результати практично за всіма тестами. Дослідження багатьох авторів показують, що музичні заняття стимулюють розвиток ряду структур мозку. Автори пояснюють цей ефект наступним чином: музика розвиває просторове мислення, тому що музична грамота просторово організована; математичні здібності розвиваються, так як для розуміння запису ритму потрібні такі ж математичні навички, як для розуміння пропорції і дробу. Лінгвістичні здібності, на думку авторів, можуть поліпшуватися, так як музична і мовна діяльність вимагає здатності розділяти потік звуків на маленькі перцептивні одиниці.

Ще древні знали, що мистецтво має лікувальний ефект! У Стародавній Греції Піфагор у своєму університеті в Кротоні починав і накачував день співом: вранці - щоб очистити розум від сну і порушити активність, ввечері - заспокоїтися і налаштуватися на відпочинок. Ранній музичний досвід, а також музична діяльність (спів, рух під музику, музикування, слухання музики і т. д.) відкривають доступ до вроджених механізмiв, відповідальних за сприйняття, розуміння музики і розширюють використання цих механізмів для утворення інших вищих функцій мозку.

Термін «музикотерапія» може виступати як додатковий стимул розвитку дітей. У його основу закладено кілька принципових визначень: прослуховування музики розвиває наочно-образне мислення - здатність аналізувати образ, а потім синтезувати його. Такого роду мислення лежить в основі математики, інженерії та інших дисциплін. Чим раніше дитина долучиться до музики, тим більше у неї шансів полюбити і освоїти музику по-справжньому.

Музичні ігри часто поєднують розмову і спів з ритмічними рухами. Зони мозку, що відповідають за ці дії, контролюють також рухові імпульси, завдяки чому дитина все більше вчиться керувати своїм тілом. Музичні ігри допомагають дитині одночасно використовувати в роботі багато навичок, що розвиває багатосторонні нервові зв'язки. Дитина, що з раннього віку слухає «живу» музику і грає з музичними інструментами, надалі з більшою ймовірністю реалізує свій вроджений музичний потенціал, коли стане старшою.

р 160*600