Дочки-матері

Здавалося б, якщо в сім'ї народжується дочка, добрі взаємини з матір'ю їй написані на роду. Але в реальному житті не все так просто. У рідкісних сім'ях буває тиша та благодать. Зазвичай, все навпаки: жінки часто скаржаться на те, що взаємини з дочкою або зовсім не складаються, або складаються важко. І причини не завжди на виду. Одна моя подруга так і не змогла пробачити матері слів, сказаних в запалі гніву їй п'ятирічній: "Я народила тебе, тільки щоб прив'язати до себе твого батька". Мати забула про ці слова через п'ять хвилин, а дочка не може забути і через десятиліття, хоча сама давно стала мамою.

Тому кожній жінці потрібно пам'ятати про уразливість психіки дитини і постаратися не говорити нічого такого, що може зіпсувати взаємини не лише з народженим малюком, але і з тим, що ще в утробі. Не кажучи про те, щоб вдарити малюка, тим більше, при сторонніх. На жаль, нерідко можна бачити на вулиці, як дитина завередувала, затялася, і молода мама негайно розпустила руки, шльопаючи прямо на вулиці. Про яку любов можна говорити в подальшому? В Європі дитина запросто може звернутися до суду зі скаргою на батьків за насильство. У нас із цим складніше, хоча такі приклади є.

Якщо батьки і діти не можуть вирішити свої суперечки без втручання третіх осіб, страждає вся родина, і надалі в міру дорослішання дитини все важче знайти рівновагу у відносинах. Крім того, саме в родині закладаються основи світогляду, ховається джерело непогодженостей і труднощів дитини у дорослому житті.

Наприклад, мила родина, яка складається з трьох поколінь жінок - бабусі, мами і внучки, що прекрасно уживаються втрьох, але всі три розійшлися з чоловіками. Отже, є щось в їх жіночої сутності, що не дає їм можливості налагодити стосунки з протилежною статтю, і ця риса чи кілька рис характеру передаються від мами до дочки, позбавляючи їх щастя. Може бабуся, ображена на чоловіка, твердила дочцi про природний «кобелізм» всіх чоловіків, вселяла, що надійних чоловіків немає. І потім дочка, у свою чергу розлучившись з чоловіком, те ж саме говорила при своїй дитинi.

Як би жінка не була ображена на чоловіка, вона не повинна заважати батькові бачитися з дочкою заради блага останньої. Якщо колишній чоловік не закінчений алкоголік або наркоман, не кримінальник, його присутність просто необхідна в житті дорослішаючої дівчинки. І не потрібно з самого початку готувати доньку до ролі жертви. Треба переступити через свою гординю, почати після розлучення з чоловіком нове життя, знайти собі хобі і розділити його з маленькою дочкою. У розмовах про батька не обливати його брудом. Краще сказати, що так сталося, що ви розлучилися, але тато любить її, як і раніше. Перемити кістки колишньому чоловікові можна в компанії подруг, але ніяк не в присутності дочки. Якщо, звичайно, ви не хочете, щоб і вона залишилася сама з дитиною на руках.

І в той же час, не варто заради дитини жити з алкоголіком, людиною, що піднімає на дружину руку. І якщо жінка каже, що вона живе з такою пародією на чоловіка заради дитини, дозвольте їй не повірити. Вона живе не заради дитини, а через страх, невпевненість у своїх силах, невміння вибудувати своє життя самостійно. Таким дружинам непогано було б знати, що їх «заради дитини» обертається в подальшому для дівчинки зламаною долею, бо вона так само, як мама, в 99-ти випадках зі ста пов'язує своє життя з алкоголіком, дозволяє принижувати і бити себе. Дівчинка, сама того не усвідомлюючи, копіює маму. І так з покоління в покоління. Для блага ж дочки мама повинна навчити дівчинку відстоювати свої права, вміти себе захищати.

Для дівчинки дуже важливо, як складаються стосунки в родині не тільки між мамою і татом, але і між бабусею й дідусем. Дівчинка може придивлятися до сімей родичів, сусідів, друзів. І якщо дівчинка задає мамі якісь питання з цього приводу, навіть не зовсім зручні, мама не повинна уникати їх. Слід спокійно, зі знижкою на вік дочки, розібрати з нею ту чи іншу ситуацію і сказати, як вона сама б поступила, що вона схвалює, а що ні. Всі розмови мами з дочкою - це заготовки до сценарію майбутнього дорослого життя дівчинки.

Жінка не повинна прагнути виховати дочку своїм двійником. У кожної дитини повинен бути свій досвід, свої помилки і свої перемоги. А ще деякі мами раптом перестають жити власним життям і починають жити життям дочки. Через неї вони намагаються виправити власні помилки і здійснити власні мрії, наприклад, насильно тягаючи дівчинку на фігурне катання, яке вона ненавидить всіма фібрами своєї душі. Це безвихідь. Якщо ви будете наполягати на нав'язуванні дочцi своїх бажань, примушувати її до того, що їй не потрібно, важко сподіватися, що подорослішавши дочка буде підтримувати з матір'ю довірчі відносини. Швидше за все, вона поспішить якомога раніше вирватися з-під батьківської опіки або втікши з дому, чи вискочивши заміж за першого зустрічного.

Психологи часто інку намалювати круги і вписати туди свої «Я». Жінки, як правило, пишуть - Ми. Чоловіки - Я+Я. Здається, що другий варіант переважаючий не тільки в ситуації з чоловіком, але і з дитиною. Я+Я - це дві особистості, двi дружні держави. Вони можуть дружити, співпрацювати, але залазити на духовну територію іншої особистості таки не варто, це може призвести до непорозумінь і конфліктів. Ваша дочка, навіть маленька, - особистість, не тримайте її під постійним контролем, не грайте роль супердержави, не тисніть, не наполягайте, щоб дитина говорила вам все. Нехай у дочки будуть власні маленькі таємниці. Адже вона майбутня жінка, а, як відомо, в кожній жінці повинна бути таємниця.

Кажуть, що як мама ставиться до самої себе, так вона ставиться і до своєї дочки. Тому стежте за собою, любіть себе, підвищуйте свою самооцінку. І любiть свою дочку не за хороші оцінки, не за ретельно вимиту підлогу і не за прихід додому до одинадцятої години, а просто за те, що вона у вас є.