Розміри дитини мають значення

Підвищена увага до «розміру» дитини починається вже з моменту її народження - всім хочеться дізнатися про зріст і вагу. Відтепер і далі педіатр буде вимірювати ці параметри на кожному огляді. Якщо ж параметри дитини відрізняються від параметрів однолітків, батьки починають тривожитися: чи правильно вона розвивається. Так невже розмір і справді має значення?

Діти бувають різні: повні і худі, високі і маленькі. Батьки люблять їх будь-якими. Але коли дітям доводиться виглядати з-за спин однокласників або підніматися над ними, як вежа, їхнє життя часто ускладнюється. Та й люди схильні судити про людину, перш за все, за зовнішнім виглядом. І дітей, як правило, дражнять саме через їх фізичнi відмінностi від інших дітей - рiст, вагу, довгий нiс, окуляри і т.д. Згідно дослідженням, проведеним американцями, в дорослі роки низькорослі люди заробляють менше. Науково доведено, що при інших рівних умовах для чоловіків оптимальний ріст для заробляння грошей становить від 180 см до 193 см, а доходи людей більш низького зросту, зазвичай, істотно меншi. На президентських виборах в США більш високий кандидат перемагав у 80% випадків.

У чому «вимірюється» дитина? Насправді важливі не стільки сантиметри і кілограми, скільки тенденції. Темпи зростання дитини будуть порівнюватися за спеціальними таблицями з даними ровесників тієї ж статі, розробленими, до речі, мало не п'ятдесят років тому. Якщо темпи зростання дитини стабільні, тобто вона постійно росте, то і педіатри не турбуються. Але несподіваний різкий стрибок або, навпаки, затримка темпів зростання можуть свідчити про проблеми зі здоров'ям.

Протягом першого року життя дитина виростає майже на 30 см. Однак ранні параметри практично нічого не говорять про її майбутнiй дорослий ріст і вагу. Протягом другого року життя дитина виростає ще на 10-12 см, а починаючи з 3-х років буде рости приблизно на 5-7 см в рік, аж до різкого стрибка в період статевого дозрівання. Більшість дівчаток досягають свого дорослого росту до 15-ти років, а більшість хлопчиків - до 17-19-ти.

Щоб приблизно визначити майбутнiй рiст дитини, погляньте на ваше генеалогічне древо: на 80% вiн визначається спадковістю. Є навіть формула, за якою його можна визначити: скласти рiст матері із ростом батька і розділити навпіл. Потім до отриманої цифри додати 6,5 см (якщо дитина - хлопчик) або відняти 6,5 см (якщо дитина - дівчинка). Однак слід пам'ятати, що невеликий рiст батьків не завжди обумовлений тільки генетичними факторами. Причиною цьому могли бути складні побутові умови в дитинстві, погане харчування або перенесені важкі захворювання. У дитини, що живе в більш хороших умовах, ніж його батьки, рiст може бути вищим.

Крім того, є ряд умов, які можуть гальмувати процес зростання: хронічні хвороби (особливо хвороби серця, нирок, легень); погане харчування, особливо від народження до 2-х років і в період статевого дозрівання; сильні стреси і нервові потрясіння; недостатнє вироблення гормонів. Підтримці нормального темпу зростання надзвичайно сприяє правильне і здорове харчування, забезпечення потрібною кількістю вітамінів і мінералів, достатній сон і регулярні фізичні вправи.

Але навіть у високорослої сім'ї дитина може несподівано перестати рости через порушення, яке медики називають ідіопатичною низкорослiстью (idiopathic short stature - ISS). Цим порушенням страждає приблизно 1 дитина з 100. Такі діти не виростають більше 160 см (хлопчики) і 150 см (дівчатка). Але навіть при цьому порушенні не обов'язково пропишуть ін'єкції гормону росту, такі ін'єкції робляться в середньому одній дитині з 3,5 тисяч (в основному, з фінансових міркувань).

Може статися і по-іншому: дитина росте повільно і відстає від своїх однолітків в зростанні на ранньому етапі життя (зазвичай, до 3-х років), а потім нормальний темп зростання у неї поновлюється, зберігається до статевого дозрівання і продовжується в більш старшому віці, дозволяючи до дорослого віку наздогнати своїх ровесників. Така тенденція теж закладена генетично, і таким дітям медичне втручання не потрібно.

Але, якщо все ж дитина «не така, як усі»? У широкому сенсі людьми маленького зросту вважаються ті, хто нижче 97% однолітків тієї ж статі. Дорослі часто вважають, що хлопчики маленького зросту не такі успішні, як високі, і до того ж мають комплекси щодо свого зросту. Однак, як показують дослідження, в середніх і старших класах зростання майже не впливає на сприйняття дітей один одним. Маленькі по росту діти так само добре адаптуються в середовищі однолітків і мають стільки ж друзів, що і їх більш високі ровесники.

І все ж, маленьким хлопчиком бути важче, ніж маленькою дівчинкою. Навіть звертаються до маленької дівчинки по-іншому, більш ласкавими епітетами («мініатюрна», «Дюймовочка»), ніж до хлопчиків («кремезний», «коротун» і т.д.). Навіть батьки залежать від стандартів, які нав'язує суспільство. Батьки хлопчиків у два рази частіше звертаються з приводу зростання дитини до фахівців, ніж батьки дівчаток.

Якщо ваша дитина менше своїх ровесників, поставтеся до цього по можливості з великим тактом: знайдіть відповідну область для застосування її талантів. Не варто віддавати у волейбольну або баскетбольну секцію в надії, що дитина там підросте. На тлі інших високих хлопців буде психологічно важко. Але не бороніть, якщо сама захоче ходити в таку секцію. Крім того, є безліч видів спорту, де маленький зріст не має великого значення (хокей, футбол, боротьба) або має навіть переваги (наприклад, гімнастика). Але ж є ще музичні, художні та театральні гуртки.

Поважайте вік. Ніколи не кажіть, що дитина молодша, ніж насправді, бажаючи отримати деякі переваги: більш дешевий квиток на поїзд чи в кінотеатр. Економія може коштувати самоповаги. І незалежно від того, дуже маленька дитина чи занадто висока, навчіть приймати зауваження оточуючих щодо зросту як комплімент, наприклад, говорити у відповідь: «спасибі, я пішов у тата». Допоможіть також знайти переваги у зрості. Наприклад, «зате з тебе вийде добрий розвідник - ти можеш сховатися так, що ніхто не знайде!», «маленькі люди, зазвичай, дуже сильні!» або «зате ти можеш дивитися кіно з останнього ряду, і тобі ніхто не буде заважати!», «зате ти здаєшся дорослішими!» і т.д.