Виховання дітей батьком

Психологи впевнені: батько, що зіткнувся з необхідністю самостійно виховувати дітей, виявляється в більш важкій ситуації, ніж самотня жінка. І справа тут не тільки в тому, що більшість представників сильної статі не вміють прати, готувати, прибирати, сповивати і т.д. Цьому можна навчитися. Набагато складнішими виявляються психологічні проблеми. Як з ними впоратися?

Часто буває, що зміни в житті відбуваються швидше, ніж ми починаємо їх усвідомлювати. А зміни, які є частиною життя сучасної людини, настільки стрімкі і глобальні, що ще довго будуть сприйматися, як відхилення від норми. Важко уявити, що у людей можуть змінюватися погляди на такі традиційні речі, як сім'я, роль чоловіка і жінки, виховання дітей, але саме це зараз і відбувається.

У сучасному світі чоловік і жінка стають все більше схожими один на одного як зовнішнім виглядом, так і пристроєм внутрішнього світу. Ми однаково прагнемо до професійних досягнень і матеріального успіху, у нас стали дуже схожими моральні принципи. Соціологи впевнені: жінки, які бачать основним своїм завданням турботу про чоловіка і дітей, ідуть у минуле, як і чоловіки, які традиційно були відповідальні за матеріальне забезпечення сім'ї, а тому прагнули до професійних досягнень. Саме це і є основною причиною того, що кількість одиноких батьків у всьому світі збільшується. Звичайно, ситуації, коли чоловік залишається без дружини, можуть бути самими різними, але якщо ще 10-20 років тому діти, в більшості випадків, доручалися бабусям чи іншим родичкам, то зараз батьки готові самі займатися їх вихованням.

Батьківське виховання. Як би дивно для оточуючих не виглядала сім'я, що складається з тата і доньки, в деяких питаннях вона виявляється навіть більш успішною, ніж сім'я, в якій мама сама виховує сина. Тато може бути спокійний за те, що дівчинка отримає приклад жіночої поведінки, навіть якщо вона виховується ним iз самого раннього віку. Вихователі дитячого садка, вчителя у школі - майже завжди жінки, старше покоління на 75% представлено бабусями, і цього вже достатньо для того, щоб забезпечити дівчинці спілкування з представницями своєї статі. А от мамі, яка виховує хлопчика, доводиться думати, з кого дитина буде брати приклад.

Одинокий тато - майже завжди вибір самого чоловіка. Жінка, залишившись без чоловіка, набагато сильніше переживає своє становище і більшою мірою прагне його змінити. І те, й інше може приймати форми дуже несприятливі для сім'ї і дітей. Чоловіки, чи то в силу особливостей своєї психіки, чи то тому, що знають, що їхні можливості до створення сім'ї з віком абсолютно не зменшуються, набагато спокійніше переносять самотність і більшою мірою відчувають себе в такій ситуації щасливими. Результат - «татові» діти набагато рідше страждають від невротичних розладів і порушень поведінки, ніж діти самотньої мами.

Діти, котрі виховуються чоловіком, бувають більш врівноваженими, спокійними ще й з іншої причини. Наявність батька підвищує статус дитини серед однолітків, дає їй почуття впевненості. Всім відомо, як сперечаються діти з приводу того, чий тато вищий, сильніший і кращий. Якщо перевести ці суперечки на мову психології, то звучать вони приблизно так: «У мене є батько, він авторитетний для оточуючих, тому завжди зможе мене захистити».

Проблеми: передбачити і впоратися! Це, мабуть, одна з найбільш значних труднощів для сучасних батьків - утвердження свого права жити так, як вони самі вважають за потрібне. Але вона, звичайно, не єдина. З якими ще труднощами доводиться стикатися батькам-одинакам і дівчаткам, яких вони виховують?

1. Якщо чоловік залишився один в результаті якоїсь драматичної історії (зрада з боку дружини), то він може дуже довго зберігати в душі негативні почуття. А недовіра до однієї жінки може поширитися на всю жіночу половину людства. І в сім'ї це буде обов'язково виявлятися, вірніше, відчуватися на несвідомому рівні. Дівчинка, в такому разі, придбає низьку самооцінку і спотворене уявлення про те, як треба себе вести.

2. Прямо протилежна ситуація, коли чоловік ідеалізує маму дитини, переконує нас в тому, що все добре в міру, навіть любов. Чуючи постійно про те, що мама була (оскільки таке ставлення частіше буває до покійних) кращою жінкою на світі - найкрасивішою, розумною, талановитою, - дівчинка може придбати справжній комплекс неповноцінності, який ускладнить все її особисте життя. Адже перший досвід спілкування з чоловіками дівчинка отримує, спілкуючись з власним батьком. Від нього вона чує слова про свою привабливість, про свої позитивні якості і набуває впевненості у тому, що все це буде цінуватися іншими чоловіками.

3. Дівчинка, яка виховується батьком, часто відчуває занадто великі навантаження. І мова не тільки про те, що їй доводиться брати на себе повсякденні турботи про будинок. Справа в тому, що атмосфера в сім'ї, за великим рахунком, залежить від жінок - це обумовлено їх емоційністю, відкритістю і мовною активністю. Для дорослої жінки не представляє особливої праці підтримувати вдома позитивний емоційний настрiй - це природна частина її існування в сім'ї. Але школярка сама ще потребує душевного тепла, підтримки, турботи. Тому відповідальність за душевну атмосферу в сім'ї може стати для неї дуже важким вантажем.

4. Живучи з батьком, дівчинка рано починає засвоювати всі тонкощі чоловічої поведінки. Це, здавалося б, добре, адже має допомагати у взаєминах з протилежною статтю надалі. Однак часто виходить, що занадто «тверезе» ставлення до чоловіків позбавляє дівчину романтики, заважає їй закохатися по-справжньому. У старшому віці вона стане прекрасною дружиною і матір'ю, але буде ставитися до партнера поблажливо. А це, звісно, може перешкодити стосункам у родині.

5. Є безліч думок з приводу того, чи повинен батько брати участь у сексуальному вихованні дочки: від повної відвертості до ігнорування цієї теми. Істина, напевно, як завжди, посередині. На конкретні запитання варто відповідати доброзичливо й тактовно, але зовсім необов'язково все, що стосується питань статі, дівчинка має дізнатися від батька. Існують спеціальні книги і програми, які чудово інформують і допомагають уникнути природної для таких ситуацій ніяковості.

І останнє. Яким би чудовим вихователем не був тато, все ж краще, що він може зробити для дочки, - створити повну сім'ю.