Видатні люди народжуються у немолодих батькiв

В Гарвардському університеті зроблена фундаментальна праця, присвячена вивченню життя близько 500 геніїв. Головний висновок - видатні люди народжуються у батьківських пар, в яких батькові було близько 40-ка рокiв. Таке твердження для людей, вихованих в канонах західної культури, є чимось зовсім несподіваним. Більше того, воно руйнує канони, на які спиралися і будували свої висновки покоління західних психологів.

На жаль, американський учений не посилається на дослідження своїх попередників - Ігоря Алексахіна та Олексія Ткаченко. Але ж саме ці дніпропетровські вчені понад чверть століття тому вперше висунули таку гіпотезу. Більше того, вони підтвердили її за допомогою солідних статистичних даних, переконливих графіків і грунтовних теоретичних викладок. Втім, для нашого народу все це давно не є секретом - у багатьох слов'янських казках меншенький, третій син у родині (хоч і звуть його простаком або дурнем), виявляється найрозумнішим. Саме він винахідливо знаходить вихід із найважчих ситуацій та на перевірку виявляється самим далекоглядним. А у деяких східних народів навіть існує легенда, за якою, якщо звести юну прекрасну діву і мудрого старця, то від їхнього союзу може народитися Бог.

Як бачимо, особливої креативності в гучних відкриття вчених начебто і немає, але, тим не менш, вони підтвердили думку, яку начисто заперечувала західна цивілізація, знову ж через що отримала тут широке визнання гіпотези, що кращими в багатодітній родині бувають перші діти. Вони і більш здорові, і красиві, і розумні, а, мовляв, на вирощування і виховання інших нащадків у родини не вистачає ні сил, ні здоров'я, тому з них нічого путнього не виходить. Так, власне, навіщо і город городити?

Це суто теоретичне посилання послужило однією з причин того, що в західному суспільстві (а потім і в нашому) почала перемагати сім'я з одним-двома дітьми. Так, християнська цивілізація прирекла себе не тільки на вимирання, але і в перспективі, як вважає все більша кількість сучасних дослідників, на інтелектуальне відставання. В подібних неповноцінних сім'ях не можуть з'явитися креативні генії, здатні вказати людям на нові, проривні шляхи розвитку.

Зіставляючи біографічні дані кількох сотень геніїв, Олексій Ткаченко та Ігор Алексахін склали графік, з якого очевидно: світила науки найчастіше народжуються у чоловіків, що називається, в розквіті сил - у 35-40 років, а третина геніїв була зачата взагалі після сорока. Улюблений приклад для підтвердження цього факту - Конфуцій, який був одинадцятою дитиною в сім'ї. І хоча щодо точного віку його батька сперечаються - одні дослідники вважають, що йому було 70, за іншими джерелами - 81 рік, - в будь-якому випадку, вік значний і сміливості батька великого філософа можна позаздрити. Правда, у нього для цього були вагомі за китайськими мірками причини - померла дружина, яка змогла народити йому лише дев'ять дівчаток (що за тамтешніми звичаями не вважалося продовженням роду) і одного розумово відсталого хлопчика. Тому батько Конфуція одружився з 16-річною і вирішив ще раз спробувати щастя. Як бачимо, йому пощастило.

Цікава відповідь, яку дає Ігор Алексахін на запитання: навіщо природа створила дві статі? Як вважає Ігор Васильович, людське життя - не що інше, як отримання і переробка інформації по двох каналах - чоловічому і жіночому. Це зроблено для того, щоб усе живе більш лабільно слідувало змінам середовища. Розподіл ролей при цьому наступний (гіпотеза належить В. Геодакяну): жіноча стать (канал 1) забезпечує передачу новому організму генетичної інформації, накопиченої усім минулим досвідом живих істот. При цьому важливо, щоб передача відбулася без втрат, тому бажано, щоб жінка була якомога молодшою.

Жіночі статеві клітини (яйцеклітини) утворюються, коли сама жінка ще перебуває в утробі матері. Отже, яйцеклітини не можуть отримати інформацію про особистий позаутробний досвіді жінки. Її організм так сформований, має таку структуру і форму, що яйцеклітини зберігаються глибоко всередині тіла матері, будучи відокремленими від зовнішнього середовища. Тобто вони фізично захищені від шкідливого впливу навколишнього середовища.

У чоловіків природою все організовано принципово по-іншому, оскільки по каналу 2 (чоловіча стать) вноситься до нащадка те нове, що вимагає від популяції швидко змінюваного середовища. У зв'язку з цим показово навіть те, як зберігаються в чоловічому організмі утворенi сперматозоїди. Природа піддає сперматозоїди чоловіка серйозним випробуванням. Температура, тиск, вологість, хімічний склад середовища, радіація, космічні промені і т.п. - все це інтенсивно і згубно впливає на статеві клітини чоловіка. «Відбір найбільш пристосованих екземплярів, - наводить на підтвердження своєї думки І. Алексахін цитату із праць свого попередника і вже класика науки В. Геодакяна, - майбутнього потомства відбувається, таким чином, ще на рівні сперми».

Якщо ж середовище являє собою щось стабільне для даної популяції, то в останньої немає необхідності в розвитку, і їй достатньо однієї статі: у цьому випадку особина (природно, жіноча) просто клонує сама себе (канал 1). З цього останнього, начебто суто теоретичного пасажу І. Алексахін спробував зробити навіть досить актуальні соціальні висновки. Так, на його думку, феміністки усього світу жорстоко ображаються на чоловіків за захоплення влади і вимагають негайної рівноправності. Вони вірять, що чоловіки незабаром «порозумнішають», віддадуть владу жінкам і тоді настане час загального благоденства. Дійсно, може статися щось подібне, але тільки навпаки: спочатку настане загальне благоденство, а потім влада буде віддана жінкам.