Як розвинути самостійність і відповідальність

Не залишайте дітей без нагляду – так говорить перевірене часом правило. Але у міру дорослішання дитини ми розуміємо, що розвинути самостійність і відповідальність за свої вчинки просто неможливо, якщо контролювати кожен крок. Звичайно, важливо віддавати собі звіт у тому, що розвивати самостійність можна і потрібно тільки тоді, коли дитина психологічно, особистісно дозріла до цього. Будь-які ігри з самостійністю, поки вона не готова в силу віку, перетворюються на невиправданий ризик.

Психологи рекомендують не залишати дітей молодших 7-ми років самих вдома. Як відомо, саме в цьому віці дозрівають процеси, відповідальні за довільну регуляцію і контроль своєї діяльності. Молодший школяр уже здатний усвідомлено виконувати інструкції дорослого (навіть всупереч своїм бажанням), аналізувати свої дії і приймати зважені рішення. Можливо, хтось демонструє подібну зрілість вже в п'ять років, а хтось і в десять не готовий до повної самостійності в силу темпераменту. Друге важливе правило - незалежно від віку ніколи не можна залишати дитину саму вдома проти волі. Третє - уникайте залишати одну ввечері, особливо, перед сном. Ніч - це час, коли активізується уява і оживають потаємні страхи навіть у найбільш спокійних і врівноважених дітей. Ще один важливий момент - намагайтеся не залишати вдома братів і сестер разом, бо відповідальність за вчинки і поведінку молодшого члена сім'ї - занадто важкий тягар для старшого. Більш того, в різновікової компанії дітей, самоконтроль старшого може магічним чином відключатися, особливо, якщо молодший - неформальний лідер. Та й, в принципі, там, де двоє і більше, передбачуваність дитячої поведінки прагне до нуля.

Серед загальних критеріїв готовності до того, щоб залишитися за старшого, можна перерахувати такі здібності як: вміння користуватися телефоном і дзвонити за вказаними номерами, відсутність фобій і страхів, пов'язаних із закритим простором, темнотою; здатність самостійно слідувати режимним моментам - поїсти, прибрати за собою, включити і вимкнути телевізор, вмитися, переодягнутися; відсутність елементів польової поведінки - дитина здатна відмовити собі в бажаному, якщо це заборонено; уміння захопити себе яким-небудь заняттям на певний час. Якщо все це про вашу дитину, можна по-тихеньку давати пробувати на смак самостійність, пам'ятаючи, звичайно, про правила безпеки.

По-перше, чітко інструктуйте, що робити у випадку, коли дзвонять у двері або по телефону. Часто батькiв розучують з дітьми багатоступінчасті сценарії на всі випадки життя і готують відповіді на всі види можливих питань. Набагато простіше обмежитися чіткими правилами, наприклад, до дверей не підходити ні за яких умов (у всіх домашніх є свої ключі). Втім, це правило добре, навіть коли батьки вдома. Можна обладнати будинок відефоном для того, щоб дитина бачила, хто стоїть за дверима, і могла оперативно зателефонувати батькам у разі наполегливих дзвінків і спроб проникнути в квартиру. Власне, і до телефону можна не підходити: по наївності дитина може повідомити багато зайвої інформації, добре, якщо вашим друзям. А ось мобільний телефон залишити необхідно, обов'язково заряджений. У мобільному телефоні номери телефонів найближчих родичів та екстрених служб. Дитина повинна знати, що таке служба порятунку і в яких випадках варто телефонувати за цим номером.

Якщо ви відлучаєтеся вперше і ненадовго, найбезпечніший спосіб залишити дитину одну - набрати номер улюбленої бабусі і попросити її поспілкуватися або прочитати казку. Так ви точно будете впевнені, що малюк робить без вас. Власне, якщо мова йде про швидкий поході в магазин, ви й самі можете тримати зв'язок з дитиною, розповідаючи, де ви і що робите, або просто розмовляючи про щось відвернене.

Добре, якщо для подібних недовгих поїздок у вас буде припасена гарнітура hands free (як для вас, так і для дитини). Перший час краще не залишати квартиру більше, ніж на 10-15 хвилин. Дитина повинна точно знати, коли ви повернетеся і вміти користуватися годинником для того, щоб визначити, скільки ще залишилося чекати. Привчайте до того, що коли ви пообіцяли повернутися в певний час, то завжди тримаєте своє слово. Добре, якщо на час вашого відходу ви придумаєте якесь завдання: новий розвиваючий зошит з наклейками, навчальна комп'ютерна гра (переконайтеся, що Інтернет відключений, а ще краще, заблокований), новий пазл або конструктор. Також непоганим гарантом безпеки під час вашої відсутності може стати нова захоплююча книга (у випадку, якщо дитина обожнює читати), художній фільм або повнометражний мультфільм.

Йдучи, переконайтеся, що всі ліки, побутова хімія, сірники і запальнички заховані в недоступне для дитини місце. Газ також краще перекрити. Добре, якщо ваші віконні ручки забезпечені спеціальними замками, які перешкоджають відкриттю вікон навстіж (сучасна фурнітура до склопакетів передбачає таку можливість). Їжу дитині краще залишити в термосі або обмежитися фруктами і йогрутами з холодильника.

I, нарешті, найголовніше - залишаючи дитину саму, будьте внутрішньо впевнені в тому, що все буде добре, довіряйте її розсудливості. Надзвонюючи додому кожні п'ять хвилин і контролюючи кожну дію, ви тільки розвинете відчуття власної неспроможності. Більш того, якщо у вас дійсно кожні п'ять хвилин виникає бажання перевірити, що робить ваша підрiсша дитина, подумайте, в чому лежить справжня причина цієї тривожності.