Казка - інструмент виховання

Традиційно казки були одним з найважливіших інструментів виховання. Наші предки, самі того не знаючи, керуючись лише інтуїцією і любов'ю до дітей, винайшли найбільш ефективний спосіб виховання почуттів. У наш час психологи привласнили цим методом назву «казкотерапія».

В народних казках зібраний багатющий досвід людства, багато з них створені на основі біблійних сюжетів. З перших років життя людина за допомогою казок пізнає світ, отримує уявлення про добро і зло, про різноманіття людських відносин. За допомогою яскравих образів казка вчить, розвиваючи уяву малюка і не нав'язуючи, при цьому, нудних правил. Читати казки дитині перед сном - найважливіший обов'язок батьків, уникати якого ми не повинні ні за яких обставин. Вважається, що казки, прослухані в дитинстві, закладають глибоко в підсвідомості людини потужний механізм психологічного захисту - віру в чудеса і можливість знайти вихід у будь-якій складній ситуації. Цей механізм включається в найважчі моменти життя і дозволяє людині їх подолати. Тому складно переоцінити значення казок в житті малюка. Тим більше, неприпустимо замінювати їх переглядом телевізора. Крім того, психологи вважають, що людина несвідомо обирає улюблену казку, як модель свого дорослого життя, і дуже часто керується казковими сюжетами.

Звичайно, казки бувають різні. До 5-ти років не варто читати деякі казки Андерсена - вони дуже красиві, але часто з сумним кінцем. Казки братів Грімм не читайте дітям перед сном, оскільки сюжети з німецької міфології можуть вражати навіть уяву дорослих (чого вартий один образ дівчинки з відрубаними руками, яка несла їх у мішку за спиною). Для малюків краще вибирати добрі казки з хорошим фіналом. Після 5-ти років діти вже добре розуміють відмінність казки від реального життя, можуть самостійно оцінювати персонажів, і їх бібліотека може поповнюватися різними сюжетами. Казкою можна лікувати, коректувати поведінку малюка. Ось основні прийоми казкотерапії, дуже зрозумілі і легко доступні кожній уважнiй мамі:

1. Підбирайте казки в залежності від того, які негативні сторони характеру хочете підкоригувати. Наприклад, жадібність дуже добре представлена в «Казці про рибака і рибку». Якщо зростає невпевнена в собі дівчинка, їй підійдуть «Попелюшка», «Русалочка». Причому не потрібно нав'язувати обговорення казки з дитиною, вона буде робити висновки сама. Якщо почне задавати питання, чудово, тоді зможете задати правильні орієнтири.

2. Після прочитання казки краще не обплутувати дитину моралями («ось бачиш, як погано вчинив цей хлопчик і був покараний...»), а запропонувати нетрадиційні способи обговорення. Наприклад, попросити намалювати пам'ятнi ситуації, придумати гру за казкою, підібрати мелодії, які підходять під настрій того чи іншого сюжету. Це допоможе дитині краще засвоїти витягнутий з казки досвід, а вам - краще зрозуміти свою дитину.

3. У казкотерапії використовуються індивідуальні казки. Навчiться придумувати казки, максимально схожі на реальну ситуацію. Герой казки повинен бути схожий на вашу дитину, це відразу приверне її увагу. Життя головного героя, ситуації, в які він потрапляє, повинні бути такими, щоб дитина впізнала в них себе. Основна ідея казкотерапії - казковий герой (а з ним і дитина) шукає вихід і знаходить його.