Захворювання сечовивідних шляхів
на першому роцi життя

Захворювання сечовивідних шляхів, на жаль, нерідке явище у дітей першого року життя. Саме тому батькам треба знати, як виявляються ці хвороби, щоб при перших же ознаках неполадок звернутися до лікаря. Правда, розпізнати тривожні симптоми буває непросто. Ми знаємо, коли якийсь орган не в порядку, він болить. Але, не завжди дане твердження вірне у відношенні нирок. Нирки мають больові рецептори лише в самій капсулі, що покриває цей парний орган зовні. Біль же ми відчуваємо при розтягуванні капсули, що може відбуватися при вираженому запальному процесі в нирках (пієлонефритi) або як наслідок переповнення нирок рідиною.

Останнє може бути пов'язане, наприклад, з порушенням відтоку при вроджених аномаліях або у більш старших дітей - при закупорці сечовивідних шляхів каменем. Але дані захворювання зустрічаються рідше за іншi хвороби сечовидільної системи. Більшість же інфекцій сечовивідних шляхів у грудничків перебігають безсимптомно, в чому і полягає підступність захворювань нирок. Іноді можуть бути погані результати аналізів (зауважте, не жахливі, а саме декілька погані), які списують на неправильне підмивання і брудну банку: малюка начебто нічого не турбує, і добре. Але будь-яке запалення призводить до часткової втрати клітинок органу, отже, може привести до незначного, але все-таки зниження його функції.

Дізнаючись про симптоми даних захворювань від своїх знайомих і рідних, батьки не завжди звертають увагу на нетипові для дорослих, але характерні саме для маленької дитини, наприклад, рідкісні сечовипускання (для дорослих більш характерно почастішання сечовипускання), які є одним з ознак інфекцій сечовивідних шляхів, або на появу незвичайного запаху від підгузника з сечею. Більш пильні в даному випадку тi батьки, які самі вже стикалися з подібними захворюваннями. Звичайно, якщо захворювання нирок або сечового міхура мають обоє батьків, то ймовірність того, що захворювання сечовидільної системи проявиться і в дитини, набагато вища.

Ще зовсім недавно в стаціонари, де оперують новонароджених (у великих містах існують спеціальні центри хірургії немовлят) надходили малюки з вираженими проявами вад розвитку сечовивідної системи. До них відносяться обумовлена на дотик пухлина в животі, порушення сечовипускання, значниi зміни в аналізах сечі. В останні роки через широке впровадження ультразвукових методів дослідження лікарі можуть діагностувати порок вже на самих ранніх етапах розвитку і навіть ще до народження малюка. Зазвичай, вагітна проходить УЗД один раз на триместр, тобто три рази за вагітність. І, безумовно, якщо у батьків вже є захворювання нирок чи інших органів з відомим спадкоємним характером патології, то є сенс проводити дослідження в спеціалізованому генетичному центрі. При огляді майбутньої мами і підозрі на вроджений порок розвитку у плода, зазвичай, рекомендується обстежити малюка відразу після народження в спеціалізованому стаціонарі для дітей з вродженими вадами розвитку. У таких стаціонарах є саме сучасне обладнання та фахівці, що мають досвід роботи з діагностики вроджених вад розвитку.

10 таємних знаків. Але може так статися, що під час вагітності ніяких відхилень з боку будови нирок у ще не народженого малюка не виявлять. Які ж симптоми повинні насторожити маму, в першу чергу, і на що слід звернути увагу педіатра після народження?

1. Набряки. Через свої віковi особливостi новонароджені діти дуже схильні до швидкого утворення набряків. Але мамі слід знати, що набряки можуть бути і при ряді інших станів. Наприклад, набряки на обличчі та голові можуть спостерігатися при обвиттi пуповиною, на руках і ногах - при підвищення внутрішньоматкового тиску на пізніх термінах вагітності, при переохолодженні малюка і іншим причинам.
2. Зниження кількості сечі до 1/3 від вікової норми. Для новонародженого 15-21-го дня ця кількість становить 80-300 мл на добу (вона поступово наростає з кожним днем, потім знижується), для малюка 1-6-ти місяців - 160-200 мл на добу. У перші дні після народження малюка будуть спостерігати в пологовому будинку, і причин для хвилювання бути не повинно, тому що в перший тиждень життя можливі різні пограничні стани, пов'язані з адаптацією дитини до умов нового для нього середовища. Серед такі станів - фізіологічна олігурія (зниження кількості сечі) у першi 2-3 дні після народження.
3. Виділення зайвої кількості сечі (поліурія), яка більш, ніж у два рази перевищує вікову норму. Цю ознаку батьки часто можуть помітити тільки тоді, коли лiкар зверне увагу або коли мама користується багаторазовими підгузниками, і витрата їх різко збільшується.
4. Насичений колір сечі, наприклад яскраво-жовтий, трохи бурий або червонуватий. Тим більше слід звернути увагу лікаря, якщо ви випадково побачили домішки слизу або кров'яні прожилки в сечі. Це також може бути проявом інфекції. Червоний колір сечі може бути і при гематурії (наявність еритроцитів - червоних кров'яних клітин в сечі), яка зустрічається при різних вроджених захворюваннях, у тому числі при гідронефрозі, кістозних змінах нирок. Не варто тільки засмучуватися і бити тривогу, якщо ви погодували дитину буряком і сеча стала червоною: це цілком нормально, тому що рослинні пігменти і багато барвників, які ми вживаємо з їжею, не потрібні організму, і тому вони благополучно виводяться із сечею.
5. Каламутна сеча. Мутність може бути наслідком наявності в сечі бактерій та (або) лейкоцитів - кліток, що, зазвичай, свідчать про наявність запального процесу.
6. Постійне почервоніння зовнішніх статевих органів. Це може бути не лише ознакою їх запалення або алергії (вульвіт, вульвовагініт), але і не прямою ознакою інфекції сечовидільної системи. При цьому сеча, яка має відмінний від звичайного склад, зайво дратує ніжну шкіру малюка і викликає почервоніння та свербіж.
7. Будь-який незвичайний запах від підгузника. Ця проблема може говорити про патологію. Особливо це стосується гнильного запаху, який у своїй більшості є ознакою інфекції.
8. Сечовипускання, регулярно супроводжуються плачем. Чіткий зв'язок між плачем дитини і сечовипусканням є приводом до обстеження, тому що, наприклад, при нирково-мочеточниково-лоханочному рефлексi - зворотному занедбаності сечі із сечоводу в нирки, який є наслідком вродженої вади, - сеча закидається в момент скорочення сечового міхура на початку сечовипускання в нирки (у нормі цього не відбувається) і з'являється біль.
9. Немотивовані підйоми температури, які у грудничків, незалежно від віку, завжди списують на зуби. Якщо температура 39-40 тримається кілька днів, немає ознак ГРЗ, ГРВІ, інших видимих ознак захворювань, температура не збивається жарознижувальними засобами, то є привід провести обстеження органів сечовидільної системи і почати зі строкової здачі загального аналізу сечі.
10. Мати помічає, що при сечовипусканні дитина тужиться або характер струменя переривчатий, або, що краще видно у хлопчиків, немає напору, тобто сеча випливає без струменя.