|
Головне, що слід підкреслити стосовно здоров'я: мала кількість вуглеводів породжує набагато більше проблем, ніж їх надлишок. Енергетичні запаси організму дитини не порівняти з організмами тата і мами. Фізичне навантаження, емоційні стреси, хвороби взагалі і підвищення температури зокрема - все це призводить до підвищеної потреби у вуглеводах, власні запаси організму невеликі, потреба в постійному вуглеводному харчуванні - значна.
Дефіцит вуглеводів проявляється істотною зміною обміну речовин. Як джерело енергії, організм починає використовувати жир, який в достатній кількості є у дуже невеликої кількості дітей. Крім цього, в енергетичний обмін включаються багато амінокислот, а вони потрібні зовсім для іншого - для синтезу білка, тобто для росту. Надлишок вуглеводів, а частіше за все мова йде саме про надлишок цукрів, призводить до утворення жирової тканини, але для того, щоб це сталося, вуглеводне навантаження має бути досить значним. Крайнім проявом подібних надмірностей може з'явитися ожиріння.
Найвідоміша хвороба, пов'язана з порушенням обміну вуглеводів, - цукровий діабет. Причини розвитку цієї хвороби до теперішнього часу залишаються загадкою, але ні в одному підручнику немає доказів того факту, що розвиток діабету пов'язаний з вживанням солодощів. А ось впливу цукрів на виникнення
карієсу доведений переконливо і ніяких сумнівів цей факт не викликає. Глюкоза і сахароза за активної участі мікробів, що населяють порожнину рота, утворюють кислоти, що сприяють руйнуванню зубної емалі.
Надлишок цукру - один з моментів, що сприяють посиленню процесів бродіння в кишечнику. Наслідком останнього може стати порушення розщеплення і всмоктування деяких речовин, в результаті - серйозний ризик шкірної алергії. Деякі лікарі наводять переконливі, на перший погляд, дані, що цукор є одним з факторів, якi сприяють гіперактивності і агресивності дітей. Правди заради зауважимо, що не менше число лікарів і не менш переконливо ці дані спростовують.
Попереднє резюме щодо цукру і проблем зі здоров'ям. Принципова особливість організму дитини полягає в тому, що вуглеводний обмін протікає у неї набагато інтенсивніше, ніж у дорослого. Діти не тільки засвоюють активніше вуглеводи, а й більш витривалі до вуглеводного навантаження. Вже й не говоримо про те, що підшлункова залоза хлопчика набагато здоровіша, ніж аналогічний орган його тата. І з урахуванням всього перерахованого робимо висновок: зайві солодощі, що поглинаються дітьми, звичайно ж, не приносять ніякої користі. Але ризик надлишку солодощів для дорослих багаторазово вищий.
Цукор і енергія. Коли цукор - джерело легкозасвоюваної енергії, то головне правило щодо безпечного його поглинання - створення умов, за яких дитина може цю енергію витратити. Дитина, яка не перегрівається і багато рухається (активні ігри, заняття спортом), має достатньо можливостей для того, щоб проблем із зайвою енергією не виникало. Цукор не сумісний з малорухливим способом життя, багатогодинними пильнуваннями біля
телевізора i комп'ютера, одягом, що не дає можливості рухатися.
Дуже принциповий момент. У житті дітей бувають ситуації, коли потреба в легкозасвоюванiй енергії дуже висока. Спортивні змагання, мозковий штурм при підготовці до іспитів, хвороби. Говорити про корисність цукрів у зазначених обставинах дуже навіть доречно. Недарма ж рясне солодке питво або крапельниця з розчином глюкози - поширений метод лікування гострих інфекційних хвороб. І якщо немає проблем з алергією, то плитка шоколаду в ніч перед іспитом зовсім не завадить.
Цукор і задоволення. Вживання солодощів - очевидне джерело задоволення. Якщо зазначений процес регулюється і не породжує проблем зі здоров'ям, то чому б і не отримати задоволення? Головне тільки в тому, щоб задоволення не стало сенсом життя і не породжувало інших проблем. Згадані «інші проблеми» - це і апетит, точніше його відсутність, і алергічні реакції на конкретні солодощі, і присутність реальних проблем зі здоров'ям (ожиріння, наприклад).
Підсумки: здатність солодощів робити істотний вплив на здоров'я дітей дуже перебільшений. Бо вживання цукрів - лише фрагмент, не сама принципова складова такого глобального поняття, як спосіб життя. Стомлений боротьбою за існування тато може проявити свою любов до дитини покупкою цукерок. А може - поїздкою на риболовлю. У першому випадку дитина проведе вихідний, поглинаючи цукерки перед телевізором, у другому ... Що краще? Що корисніше? Хто винен? Невже цукерки?
Торти та тістечка не з'являються в будинку просто так. Їх туди приносять дорослі. Якщо у дитини спостерігається зайва вага або відсутність апетиту, якщо вона не займається спортом і не гуляє на свіжому повітрі, то питається чому в будинку з'явилися згадані солодощі? Може, спочатку треба вирішити проблеми педагогічні, організувати нормальний спосіб життя, а вже потім на ласощі витрачатися?
Солодощі - найлегший, найдоступніший і самий примітивний спосіб
доставити дитині радість. Є способи інші. Вони потребують великих витрат і часу, і коштів - активний спільний
відпочинок, лижі, велосипед, зручний, що не сковує рухів одяг, і багато іншого, що дозволяє витрачати енергію
в такій кількості, що ні цукерки, ні шоколад не матимуть особливого значення.
|
