Неправильне введення прикорму

Мама пожаліла дитину, яка їсть тільки грудне молоко або суміші, і в три мiсяцi нагодувала бананом. Тут і сезон полунички підійшов, потім хтось сік моркв’яний порадив. А до півроку на черговому прийомі у педіатра всією родиною плачуть над червоними розчесаним щічками, хронічною нежиттю, шорсткими ніжками. Все це - привіт від поспішного і неправильного введення прикорму.

Намагаючись допомогти малюку, лікар по ходу справи з'ясовує, що й тато аллергічний, і в мами хронічний бронхіт. Про що думали батьки, експериментуючи з меню? У сім'ї, де вводити прикорм потрібно було вкрай обережно, поступили ось так неграмотно. Поспішили там, де потрібно було проявити граничну обережність. Як же вводити прикорм малюкові з червоними щічками?

Кольки, нежить, шершавки - одного поля ягоди. Якщо дорослі члени сім'ї потерпають від алергії, астми, сінної лихоманки, хронічних бронхітів, то з упевненістю можна сказати, що малюк успадкує алергію і непереносимість якихось продуктів. Частково з такими дітьми простіше: батьки на сторожі, сімейний лікар попереджений, і малюку вводять прикорм за спеціально розробленою схемою для алергіків. Але, на жаль, від алергії страждають не тільки ті, у кого є схильність до захворювання. Ось тут мамам і потрібно проявити особливу пильність. Якщо вчасно не помітити зміни, що відбуваються в організмі, можна в самому ранньому віці досить серйозно зіпсувати здоров'я. Як же розпізнати алергію в сім'ї, де ніколи не стикалися з цією напастю?

Шкіра - дзеркало нашого внутрішнього стану. Якщо з'явилися якісь зміни шкірного покриву, батьки вже повинні задуматися. Першими ознаками алергії може стати сухість шкіри, особливо на ніжках. Шкіра немовляти повинна бути ніжною, гладкою, і якісь шершавки, що несподівано з'явилися на тілі, сигналізують про те, що з організмом не все гаразд. Звичайно, в холодну пору сухість шкіри може бути пов'язана з морозною погодою. Але якщо до шорстких ніжок додаються й інші симптоми, можна майже з упевненістю сказати, що дитина страждає алергією.

Крім шорсткої шкіри, батьків повинні насторожити почервонілі щічки, висипання, плями, так само коліки, поганий апетит, невелика надбавка у вазі і навіть хронічний нежить, яка не проходить два-три тижні. Якщо всі ці симптоми виявлені пильними батьками, не варто відкладати візит до педіатра. Щоб почати лікування і дізнатися причину алергії, треба здати аналіз крові і калу. Для більш серйозного обстеження потрібно взяти направлення до фахівця. Важливо, щоб батьки не займалися самолікуванням і не намагалися самостійно вирішити, чи є алергія і як з нею боротися.

Їжа-друг і їжа-ворог. Після здачі крові лікар зразу не назве причину недуги. Відразу не визначиш, причина в молочних продуктах, у фруктах чи овочах. Але якщо з'ясується, що дитина аллергічна, потрібно в будь-якому випадку негайно переходити на щадну дієту. До речі, на таку дієту не погано б сісти і майбутній мамі за два-три тижні до пологів. З раціону варто виключити спеції, цитрусові, надто багато молочних продуктів. Коров'яче молоко взагалі алерген №1 для людини. Тому молодій мамі не варто пити молоко і під час годівлі грудьми. Захоплення кминним чаєм з молоком - не кращий спосіб збільшення лактації. Саме через алергенність коров'ячого молока його не варто вводити не тільки дітям з проблемами, але і здоровим малюкам, переносячим всі продукти. Молоко в раціоні може бути присутнім тільки одне - материнське.

Але як би там не було, аллергічний малюк чи ні, настає час, коли крім грудей йому потрібно запропонувати ще якусь їжу. З чого ж почати прикорм, якщо вже з'ясувалося, що малюк схильний до алергії? Йому не можна вводити прикорм раніше повних п'яти місяців. Почати можна з безмолочної рисової каші. Тобто потрібно купувати таку кашу, на пачці якої написано: «Розвести молоком». Ті каші, які потрібно розбавляти водою, не підходять, у їх складі вже є сухе молоко. Звичайно ж, розбавляти треба не покупними молоком, а грудним. Якщо малюк на штучному вигодовуванні, батьки повинні індивідуально обговорити з педіатром, як готувати першу кашку.

Після каші вводять овочі. Тут теж варто звернути увагу на те, що є овочі-вороги і овочі-друзі. Не можна починати прикорм з картоплі. Так, колись було прийнято вводити прикорм саме з неї, але картопля викликає алергічні реакції і може завдати чимало проблем. Найкраще почати з цвітної капусти, кабачків, брокколі, кольрабі. А ось білокачанну капусту не радять давати до року (так само як і яйця - ні білок, ні жовток). Аллергічний, як виявилося, і такий безневинний, на перший погляд, овоч, як гарбуз. Коли дитина почне їсти пюре з декількох овочів, можна потроху вводити картоплю. Але в порції її не повинно бути більше половини. Картоплю і моркву потрібно обов'язково вимочувати у воді.

За реакцією на новий продукт потрібно спостерігати протягом тижня. Якщо не з'явилися висипання, не почервоніли щічки, значить, продукт можна вводити. Цього правила повинні дотримуватися всі батьки, а вже для дитини, схильної до алергії, це обов'язкова вимога. До речі, якщо у малюка алергія, це ще не означає, що йому не можна нічого, крім рисової кашки. Пробуючи мікродозами різну їжу, можна з'ясувати, що він не переносить картоплю, але при цьому без проблем їсть яблука, покривається плямами від груші, а от після полуниці відчуває себе відмінно. До слова, полуницю, як і інші продукти червоного кольору, можна вводити і до року, але знову-таки обережно, уважно стежачи за реакцією.

Прикорм для алергенної дитини - це, звичайно, ризик. Заздалегідь не вгадаєш, який продукт виявиться невинним, а від якого знову почнуть чухатися щічки і стане шорсткою шкіра ніг. Але рано чи пізно доведеться привчати до дорослої їжі. Тут головне - не впадати в крайнощі, не вводити прикорм раніше п'яти місяців і не затягувати до 9-10-ти місяців. Найоптимальнішим віком є 6 повних місяців. Дитина сама покаже, коли прийшов час прикорму, коли вона психомоторно готова. По-перше, почне проявляти інтерес до дорослої їжі, тягтися до тарілки і намагатися поцупити шматочок. А по-друге, батьки самі побачать, що маляті вже недостатньо одного молока: він стане частіше просити їсти, буде прокидатися ночами і знову вимагати їжу, випивати більше літра молока в день. Якщо всі ці ознаки вже з'явилися, виходить, що дитина готова до прикорму. І тут головне - обережність і дбайливе ставлення до шлунку та організму в цiлому.